Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 вересня 2024 року
у справі № 990/163/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо заборони подвійного громадянства
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до КАС ВС як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського В. О., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДМС України, у якій просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України в частині припинення громадянства України позивача.
Рішенням КАС ВС в задоволенні позову відмовлено.
Мотивація апеляційної скарги: позивач наполягає, що питання втрати громадянства України щодо позивача було ініційовано передчасно, а процедура підготовки Указу в оспорюваній частині була здійснена ДМС України без перевірки у межах її компетенції наявності підстави для втрати громадянства України за відсутності належних документів, визначених Порядком № 215, оскільки на момент видання цього Указу не було документів, які б підтверджували набуття позивачем як громадянином України громадянства іншої держави (наприклад, завіреної копії паспорта).
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-III) громадянами України є, зокрема, усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору (ст. 4 Закону № 2235-III).
Ст.17 Закону № 2235-III визначено, що громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Підстави для втрати громадянства України регламентовано ст. 19 Закону № 2235-III, згідно з п. 1 ч. 1 якої підставою для втрати громадянства України є, зокрема, добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки: а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав; б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновлювачів унаслідок усиновлення її іноземцями; в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем; г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.19 Закону № 2235-III положення п.п.1, 3 ч. 1 цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
Висновки: чинне законодавство України не передбачає чіткої заборони подвійного громадянства. Так, подвійне (множинне) громадянство de jure в Україні не передбачене на законодавчому рівні, однак існує via facti (до прикладу, одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав).
Разом з тим наявність у повнолітньої особи подвійного громадянства може стати підставою для припинення громадянства України внаслідок його втрати через її активні дії, спрямовані на набуття громадянства іншої держави, що не є позбавленням громадянства України.
Ключові слова: громадянство РФ, стандарт доказування, доведення набуття іноземного громадянства, межі повноважень Президента України
