Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 серпня 2024 року
у справі № 646/4902/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо права особи, стосовно якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного характеру, на апеляційне оскарження
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання прокурора та застосовано до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги за вчинення ним суспільно-небезпечних діянь, що мають ознаки кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 259, ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвалою апеляційного суду повернуто апеляційну скаргу особі, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_7 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, а апеляційне провадження закрито.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 10 КПК України визначено, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками. У випадку і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.
Згідно з положенням ст. 3 КПК України особа, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, та його законний представник є сторонами кримінального провадження.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відбувається в особливому порядку, який викладено в главі 39 чинного кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 506 КПК України особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника та захисника.
Стаття 516 КПК України передбачає, що ухвала суду, постановлена в межах такого провадження, може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК України.
При цьому норми кримінального процесуального закону не обмежують громадянина в його процесуальних правах і не забороняють йому реалізовувати їх безпосередньо.
Крім того, право кожної особи на доступ до суду гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ВИСНОВКИ: особа, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного характеру, не позбавлена права подавати апеляційну скаргу на судове рішення, ухвалене в порядку, передбаченому главою 39 КПК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип забезпечення права на апеляційне оскарження, ПЗМХ, особливі порядки кримінального провадження
