Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 жовтня 2023 року
у справі № 212/7057/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо обов'язкової участі захисника під час відібрання біологічних зразків (крові)
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні низки кримінальних правопорушень. Зокрема, його дії були кваліфіковані:
- за епізодом, який мав місце 14 травня 2018 року відносно потерпілої ОСОБА_8 - за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 152 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину) як закінчений замах на зґвалтування та за ч.2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій;
- за епізодом, який мав місце 24 травня 2018 року відносно потерпілої ОСОБА_9 , - за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 152 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину) як закінчений замах на зґвалтування, вчинений повторно, та за ч.2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій;
- за епізодом, який мав місце 26 травня 2018 року відносно потерпілої ОСОБА_10 - за п.6,10 ч.2 ст. 115 КК України (в редакції з 11.01.2019) як вбивство з корисливих мотивів, поєднане із зґвалтуванням, за ч.5 ст. 152 КК України (в редакції з 11.01.2019) як зґвалтування, вчинене повторно, щодо неповнолітньої особи, що спричинило тяжкі наслідки, та за ч.4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
- за епізодом, який мав місце 07 червня 2018 року відносно потерпілої ОСОБА_11 - за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 152 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину) як закінчений замах на зґвалтування, вчинений повторно, та за ч.2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій;
- за епізодом, який мав місце 14 червня 2018 року відносно потерпілої ОСОБА_12 - за п.6, 10, 13 ч.2 ст. 115 КК України (в редакції з 11.01.2019) як вбивство з корисливих мотивів, поєднане із зґвалтуванням, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за ч.5 ст. 152 КК України (в редакції з 11.01.2019) як зґвалтування, вчинене повторно, що спричинило тяжкі наслідки, та за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
- за епізодом, який мав місце 17 червня 2018 року відносно потерпілої ОСОБА_13 - за ч. 2 ст. 153 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину) як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, вчинене повторно, та за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі та ОСОБА_7 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.
На підставі ч.1, 2 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.08.2017, довічним позбавленням волі, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.
Ухвалою апеляційного суду зазначений вирок місцевого суду залишений без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Щодо тверджень сторони захисту про незаконність відібрання у ОСОБА_7 біологічних зразків (крові) за відсутності захисника, то зазначені твердження сторони захисту Верховний Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вказану слідчу дію було здійснено відповідно до вимог ст. 245 КПК України за правилами ст. 241 КПК України.
Більше того згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) порушення права на захист може бути встановлене у випадку допиту особи без участі захисника, якщо це призвело до порушення права зберігати мовчання і не свідчити проти себе. Однак у даному випадку засудженим оскаржується допустимість результатів такої процесуальної дії, як отримання зразків для експертизи, зокрема, відібрання зразків крові. Отже, ця процесуальна дія пов`язана з необхідністю отримання доказів, які носять об`єктивний характер, а тому вона не може розглядатися як така, що порушує право особи зберігати мовчання. Крім того в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б указували, що ця дія була здійснена із застосуванням до ОСОБА_7 фізичного чи психічного тиску (зокрема, ОСОБА_7 не зазначав про це ні в протоколі, ні в подальшому під час досудового розслідування чи судового розгляду).
ВИСНОВКИ: норми КПК України не передбачають обов'язкової участі захисника під час всіх, без винятку, процесуальних дій у межах кримінального провадження, зокрема і під час відібрання біологічних зразків (крові).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура освідування, порядок відібрання зразків, вимоги до слідчих дій, право на захист
