Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 грудня 2024 року
у справі № 990/68/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо звільнення судді у відставку за наявності нереалізованого дисциплінарного стягнення у вигляді непроходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просила:
- визнати протиправними дії ВРП щодо невідновлення розгляду заяви судді районного суду міста ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку та скасувати пункт 10 рішення ВРП, яким не прийнято рішення про поновлення розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді районного суду міста у зв`язку з поданням заяви про відставку;
зобов`язати ВРП відновити розгляд заяви судді районного суду міста ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку, який зупинений ухвалою;
зобов`язати ВРП розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді районного суду міста у відставку.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням адміністративний позов ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково. Визнав протиправними дії ВРП по невідновленню розгляду заяви судді районного суду міста ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку. Зобов`язав ВРП відновити розгляд заяви судді районного суду міста ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку, який зупинений ухвалою. Зобов`язав ВРП розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді районного суду міста у відставку. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Положення частини третьої статті 55 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі -Закон № 1798-VІІІ) надають ВРП право зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
Аналіз наведеної норми дає підстави стверджувати, що розгляд заяви про звільнення судді у відставку зупиняється, якщо наслідком розгляду дисциплінарної справи стосовно судді може бути саме звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2 (порушення суддею вимог щодо несумісності), 3 (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді), 6 (порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна) частини шостої статті 126 Конституції України.
Накладення дисциплінарного стягнення у вигляді направлення судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді має на меті саме підвищити кваліфікаційний рівень судді для майбутнього здійснення правосуддя.
Дисциплінарне стягнення у вигляді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді не може бути перешкодою для звільнення судді у відставку чи за власним бажанням, якщо суддя не бажає в подальшому продовжувати здійснювати правосуддя.
Перешкоди у реалізації права на відставку судді чи звільнення за власним бажанням без наявності передумов, які передбачають звільнення такого судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, можна розцінювати як порушення статті 126 Конституції України щодо гарантій незалежності судді, частини третьої статті 116 Закону № 1402-VIII щодо порядку звільнення судді на виконання конституційних гарантій щодо незалежності судді.
ВИСНОВКИ: наявність нереалізованого дисциплінарного стягнення (тим більше не з вини судді) не може бути перешкодою для звільнення судді у відставку, оскільки кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді в межах дисциплінарного провадження доцільно проводити, якщо суддя виявляє бажання продовжити працювати на посаді судді, проте таке оцінювання втрачає свою мету щодо осіб, які виявили намір звільнитися у відставку чи за власним бажанням.
При цьому підстава для непоновлення розгляду питання про звільнення за заявою судді у відставку, як незавершене дисциплінарне стягнення, а саме непроходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсутня в Законі № 1798-VІІІ та Регламенті ВРП.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскаржень рішень ВРП, дисциплінарна відповідальність суддів, повноваження ВРП
