Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 січня 2025 року
у справі № 308/12144/1
Кримінальна юрисдикція
Щодо обов'язку суду роз'яснити потерпілому право підтримувати обвинувачення в раніше предявленому обсязі після його зміни прокурором
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано у пред'явленому обвинуваченні за ст. 116 КК.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Кримінальний процесуальний закон передбачає можливість зміни обвинувачення прокурором у суді у разі, якщо сторона обвинувачення вбачає підстави для цього. Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор має право змінити обвинувачення.
Проте водночас кримінальний процесуальний закон містить положення, які забезпечують можливість потерпілого підтримувати обвинувачення у попередньому обсязі, тобто за статтею кримінального закону, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин.
Так відповідно до ч. 3 ст. 338 КПК, якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше предявленому обсязі.
Таким чином, кримінальний процесуальний закон уповноважує суд роз'яснити потерпілому можливість підтримання ним обвинувачення у попередньому обсязі.
ВИСНОВКИ: кримінальний процесуальний закон покладає саме на суд функцію роз'яснення потерпілому права на підтримання обвинувачення у первинному обсязі. Таке роз`яснення є гарантією забезпечення прав потерпілого у кримінальному провадженні і забезпечення того, щоб останній був почутий судом. У разі якщо потерпілий прийме рішення підтримувати обвинувачення у первинному обсязі, тобто наполягатиме на притягненні особи до кримінальної відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину, вочевидь матиме місце різниця у позиції прокурора та потерпілого щодо кримінально-правової оцінки вчиненого.
Саме з тих міркувань, що позиція потерпілого, який може висловити бажання про необхідність підтримання обвинувачення у більшому обсязі, порівняно зі зміненою кваліфікацією, яку підтримує прокурор, може не співпадати, закон покладає саме на суд, а не на прокурора обов'язок роз'яснити потерпілому його право, передбачене ч. 3 ст. 338 КПК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: перекваліфікація злочину, процесуальний статус потерпілого, межі судового розгляду
