Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 червня 2026 року
у справі № 369/16593/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо правової різниці між суб'єктивною стороною порушення правил дорожнього руху та заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції оскарженим вироком виправдав ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 КПК у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад цього кримінального правопорушення.
Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_6 порушив правила дорожнього руху, в результаті чого ОСОБА_9 отримав легкі тілесні ушкодження.
Однак центральним питанням у цій справі було встановлення змісту суб'єктивної сторони діяння ОСОБА_6. Судам необхідно було з'ясувати, керувався водій наміром травмувати ОСОБА_9 чи наїзд на ногу став необережним наслідком маневру, який порушив правила безпечного водіння.
Для визнання особи винуватою за частиною 1 статті 125 КК сторона обвинувачення має довести поза розумним сумнівом, що умисел обвинуваченого був спрямований саме на спричинення тілесних ушкоджень. Кримінальний закон у цьому випадку вимагає чіткого підтвердження, що особа бажала або свідомо допускала настання шкоди здоров'ю іншої людини.
Тому сам по собі висновок про порушення правил дорожнього руху не може автоматично слугувати доказом умислу на заподіяння наслідків такого порушення, у тому числі тілесних ушкоджень.
ВИСНОВКИ: колегія суддів наголошує на принциповій правовій різниці між суб'єктивною стороною порушення правил дорожнього руху та умисного злочину проти особи. За своєю правовою природою недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а не умислом.
Спроба обвинувачення кваліфікувати дорожній інцидент за статтею 125 КК лише на тій підставі, що водій розпочав рух без належної обачності, є неприпустимим розширенням меж кримінального закону.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти життя, порушення ПДР, насильницькі злочини