Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 жовтня 2024 року
у справі № 682/893/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо допустимості як доказів протоколів огляду місця події
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції визнано винуватим та засуджено ОСОБА_8 за:
- ч. 4 ст. 246 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 1 ст. 342 КК України - у виді арешту на строк 6 місяців;
- ч. 2 ст. 345 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Також ОСОБА_8 визнано невинуватим та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.
ОСОБА_9 визнано визнано винуватим та засуджено за:
- ч. 4 ст. 246 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 1 ст. 342 КК України - у виді арешту на строк 3 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Апеляційний суд вирок місцевого суду скасував в частині вирішення питання про речові докази та постановив свій вирок, яким речовий доказ - автомобіль конфіскував у власність держави. В іншій частині вирок залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями ст. 84 КПК України регламентовано те, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Так, згідно зі ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України). Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 86 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
ВИСНОВКИ: той факт, що огляди місця події відбувалися в нічний час, а отже в темну пору доби, не свідчить про неможливість належної фіксації даних, отриманих за результатами їх проведення.
Водночас доводи касаторів про порушення порядку проведення вимірювання деревини, що здійснювалось за допомогою рулетки під час вказаних слідчих дії, оскільки відсутня інформація про її походження та повірку не є тотожним відсутності повірки обладнання, а ймовірна нестача на ній початкових цифр не свідчить про неможливість її використання. Також зазначені обставини не є тотожними обставинами використання несертифікованого обладнання та не створюють правових підстав для визнання недопустимими доказами відповідних протоколів, складених за результатами проведення оглядів місця події.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: екологічні злочини, порядок проведення огляду місця події, критерії допустимості доказів
