Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 січня 2026 року
у справі № 347/888/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо необхідності встановлення належності чи неналежності місцевості, на якій здійснено незаконну порубку лісу, до території природно-заповідного фонду
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України суд звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік й поклав на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Рожнівської сільської ради суд задовольнив, стягнувши з ОСОБА_7 матеріальну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 585 630,07 грн.
Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишив без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Зі змісту вироку суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а саме за незаконну порубку дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
Зі змісту вироку вбачається, що на підтвердження розміру заподіяної шкоди суд першої інстанції послався на висновок експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, згідно з яким загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок проведення незаконної порубки 4-х сироростучих дерев породи «Осика» на території кварталу № 1р ділянки 5 обходу № 12, що входить до територій природно-заповідного фонду Кобаківського лісництва Косівського РП «Райагроліс», становить 585 630,07 гривень.
Зі змісту цього висновку експерта вбачається, що при визначенні розміру шкоди ним застосовано коефіцієнт 10, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно з даними проведеного огляду та аналізу матеріалів останнього лісовпорядкування встановлено, що площа, на якій вчинено порубку чотирьох дерев осики, не відноситься до лісового масиву Кобаківського лісництва і не може входити до площі кв. 1 р виділу 5, а, отже, площа, на якій зрубані 4 дерева породи осика, не входить до площі Кобаківського лісництва Косівського РП «Райагроліс», а входить до площі земель Рожнівської ОТГ, які не передавались в користування Косівському РП «Райагроліс» в установленому законом порядку.
Таким чином, суду було подано документ, який, на думку сторони захисту, спростовує версію сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_7 незаконної порубки дерев на території земель природно-заповідного фонду.
В судовому засіданні апеляційний суд дослідив цю довідку. Обвинувачений ОСОБА_7, який був безпосередньо присутній в залі судового засідання, на запитання головуючого повідомив, що у нього є оригінал цієї довідки і він може його надати.
Однак, в оскаржуваній ухвалі від 26 червня 2025 року апеляційний суд в аспекті аналізу зазначеної довідки обмежився лише посиланням на ст. 99 КПК України, вказавши, що сторона зобов`язана надати суду оригінал документа, однак стороною захисту не було надано оригіналу довідки. Також апеляційний суд вказав, що зміст вказаної довідки суперечить іншим доказам у провадженні.
встановлення обставини щодо належності чи не належності ділянки, на якій здійснено незаконну порубку, до території природно-заповідного фонду безпосередньо впливає на правильність кваліфікації діянь ОСОБА_7 з огляду на правильне визначення суми спричинених ним збитків шляхом надання на відповідну експертизу об'єктивних даних щодо характеристики місця вчинення порубки.
ВИСНОВКИ: правильне встановлення належності чи неналежності місцевості, на якій здійснено незаконну порубку лісу, до території природно-заповідного фонду безпосередньо впливає на визначення розміру заподіяної шкоди і кваліфікацію діянь особи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: екологічні злочини, злочини проти довкілля, правовий режим земель
