Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 жовтня 2024 року
у справі № 682/893/20[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо наявності підстав для спеціальної конфіскації транспортного засобу
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції визнано винуватим та засуджено ОСОБА_8 за:
- ч. 4 ст. 246 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 1 ст. 342 КК України - у виді арешту на строк 6 місяців;
- ч. 2 ст. 345 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Також ОСОБА_8 визнано невинуватим та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.
ОСОБА_9 визнано визнано винуватим та засуджено за:
- ч. 4 ст. 246 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 1 ст. 342 КК України - у виді арешту на строк 3 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Апеляційний суд вирок місцевого суду скасував в частині вирішення питання про речові докази та постановив свій вирок, яким речовий доказ - автомобіль конфіскував у власність держави. В іншій частині вирок залишив без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Також ч. 10 ст. 100 КПК України визначено, що під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання. У разі відсутності у винної особи майна, на яке може бути звернене стягнення, крім майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, збитки, завдані потерпілому, цивільному позивачу, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави.
ВИСНОВКИ: у цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції установив підстави застосовувати спеціальну конфіскацію до автомобіля марки, оскільки він був засобом вчинення засудженими злочинів, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 186 КК України, та відповідно підлягав спеціальній конфіскації в порядку п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України та п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: екологічні злочини, злочини проти власності, умови спеціальної конфіскації
