Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Ухвалою
від 17 серпня 2020 року
у справі № 910/6668/19
Господарська юрисдикція
Щодо підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора як іншого представника інтересів територіальної громади у спорі
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід" Київської міської ради, Пилипчука Віталія Анатолійовича, державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправними дій державного реєстратора, прокурор через апеляційний господарський суд подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду.
Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Приписами пункту 3 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
З огляду на положення пункту 3 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою іншого представника сторони спору суперечитиме зазначеній нормі процесуального закону.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що за приписами пункту 3 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальне обмеження щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення та є загальним для всіх суб`єктів, що також узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ВИСНОВКИ: у цій справі стороною (відповідачем) є територіальна громада міста Києва, а Київська міська рада та прокурор у даному випадку виступають, як орган та особа, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (стаття 53 ГПК України), тобто, як представники територіальної громади, тому відмова ухвалою Верховного Суду у відкритті касаційного провадження відповідачу - територіальній громаді міста Києва, унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою цієї ж особи, поданою іншим представником - прокурором, оскільки відповідачем - територіальною громадою в особі міської ради вже реалізовано право на касаційне оскарження судового рішення з процесуальними наслідками у вигляді відмови у відкритті касаційного провадження.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження прокурора, процесуальне представництво, повноваження місцевих рад, право на перегляд судових рішень
