Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 лютого 2025 року
у справі № 712/5142/20[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо необхідності врахування факторів, які зумовили неможливість допиту особи в суді, яка давала показання поза судовим розглядом
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_5 виправдано на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК у зв`язку з недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК.
Апеляційний суд оскарженим вироком скасував цей вирок, та засудив ОСОБА_5 за вчинення цього злочину до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі статті 71 КК суд визначив остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
ОЦІНКА СУДУ
Суд враховує також підхід законодавця щодо використання показань з чужих слів при дотриманні умов, викладених у статті 97 КПК.
Суд зазначає, що у цій справі потерпілий і свідок не були допитані внаслідок їх смерті. Таким чином, поважність причин їх неявки до суду не викликає питань.
ВИСНОВКИ: оскільки процесуальний закон допускає, що показання особи, яка не допитується в суді, можуть бути використані у вигляді переказу їх іншими особами, Суд не бачить підстав вважати, що показання такої особи, які вона давала поза судовим розглядом, але які були записані і автентичність яких підтверджена, мають бути безумовно виключені без достатньої уваги до факторів, які зумовили неможливість допиту такої особи в суді.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти власності, порядок проведення слідчих дій, оцінка доказів
