Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 квітня 2025 року
у справі № 129/3193/19
Кримінальна юрисдикція
Щодо допустимості доказів, здобутих в межах іншого кримінального провадження, у спосіб визначений кримінальним процесуальним законом як захід забезпечення кримінального провадження
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України та призначено йому покарання за ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців.
Ухвалою апеляційного суду вирок змінено. Виключено з вироку вказівку про призначення остаточного покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України. Вирок допущено до самостійного виконання. У решті оскаржуваний вирок залишити без зміни.
Мотивація касаційної скарги: захисник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтували рішення про винуватість ОСОБА_6 недопустимими доказами, оскільки вони були отримані в порушення встановленого порядку, а саме отримані з іншого кримінального провадження у спосіб, що не визначений КПК України для їх отримання.
Правова позиція Верховного Суду: за змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч.1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 в основу його обвинувачення було покладено докази, здобуті в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні.
Спосіб долучення доказів, здобутих в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, на підставі ст.ст. 163, 164 КПК України не є отриманням таких доказів у порядку, встановленому цим Кодексом, оскільки цей спосіб стосується не збирання доказів, а заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до положень Глави 10 КПК України.
Висновки: рішення судів про визнання доказів які були здобуті хоч і за допомогою рішення слідчого судді, але у спосіб визначений кримінальним процесуальним законом як захід забезпечення кримінального провадження, належними та допустимими не відповідає вимогам КПК України та є передчасним.
Ключові слова: умови допустимості доказів, ознаки недопустимого доказу, незаконний обіг наркотичних речовин
