Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 травня 2025 року
у справі № 751/5180/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій особи за ст. 118 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком кваліфікував дії ОСОБА_7 за ст. 118 КК України, засудив останню за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, та призначив їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Апеляційний суд ухвалою рішення районного суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього підстави. Така підстава відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України характеризується двома елементами: вчиненням особою суспільно небезпечного посягання та необхідністю його негайного відвернення або припинення.
Перший елемент підстави необхідної оборони - це наявність суспільно небезпечного посягання. При цьому об`єктом суспільно небезпечного посягання можуть бути також охоронювані законом права та інтереси іншої особи, тобто особи, яка хоч і була піддана посяганню, але сама їх не захищає і на захист стала інша особа. Істотною характеристикою суспільно небезпечного посягання є його наявність, тобто тривалість у часі, протягом якого тільки і можлива необхідна оборона.
Другий елемент, що характеризує підставу необхідної оборони, - це наявність у того, хто захищається, потреби в негайному відверненні чи припиненні наявного суспільно небезпечного посягання.
Існування підстави для необхідної оборони свідчить про те, що особа перебуває у стані необхідної оборони, тобто у неї виникло право на захист правоохоронюваних інтересів шляхом завдання шкоди тому, хто посягає. Таке право існує у особи лише протягом часу, коли вона перебуває в стані необхідної оборони. У разі якщо такий стан закінчився, то право на необхідну оборону припиняється. Якщо не зважаючи на це, особа все ж таки завдає шкоди особі, що здійснювала суспільно небезпечне посягання, то вона підлягає кримінальній відповідальності за завдану шкоду на загальних підставах.
Водночас за нормативним визначенням умисне вбивство ч. 1 ст. 115 КК України з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді протиправного посягання на життя іншої людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеними діянням та наслідками, а із суб'єктивної сторони - умисною формою вини, коли особа усвідомлює, що у результаті її дій потерпілий помре, і бажає настання смерті або свідомо припускає настання таких наслідків.
Спрямованість умислу необхідно встановлювати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема потрібно враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного.
ВИСНОВКИ: ураховуючи стосунки між засудженою і потерпілим (застосування в минулому під час подружнього життя потерпілим до засудженої насилля), наявність між ними конфлікту щодо спільної квартири, перебування в стані алкогольного сп'яніння як засудженою, так і потерпілим, а також поведінку засудженої після завдання удару ножем в груди потерпілому, яка зазначала, що на погрози потерпілого виписати з квартири їх дітей вдарила його ножем у серце і тепер діти самостійно будуть хазяйнувати у їх квартирі, що підтверджується відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції, які прибули на місце події, суд апеляційної інстанції дійшов поспішного висновку, що дії засудженої стосовно потерпілого було викликано необхідністю захищатися від дій останнього, свої висновки належним чином не обґрунтував.
Отже, апеляційний суд передчасно відхилив версію сторони обвинувачення про відсутність в діях потерпілого суспільно небезпечного посягання, яке створювало б загрозу життю та здоров'ю засудженої, внаслідок якого вона відчувала удушення, була позбавлена можливості пересуватися, що і стало причиною завдання потерпілому удару ножем.
На підставі наведеного колегія суддів зауважує, що суд за результатами апеляційної процедури дійшов поспішного висновку про те, що засуджена діяла з перевищенням меж необхідної оборони, що призвело до кваліфікації її дій за ст. 118 КК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти життя, кваліфікація умисного вбивства, насильницькі злочини
