Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 вересня 2024 року
у справі № 480/4146/20[2]
Адміністративна юрисдикція
Щодо неможливості об'єднання в одному провадженні вимог про вилучення земельних ділянок для суспільних чи інших потреб та викуп майна з вимогами про примусове відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
ФАБУЛА СПРАВИ
Міська рада звернулася до суду з позовом до ТОВ «СЕНС», відповідач, третя особа - Департамент забезпечення ресурсних платежів міської ради, у якому просила:
- припинити право постійного користування Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНС» земельною ділянкою (за державним актом на право постійного користування землею); категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; вид цільового використання: для платної, критої, автомобільної стоянки; шляхом вилучення на користь міської ради для суспільних потреб, пов'язаних з реалізацією положень Генерального плану міста, Плану зонування території, Детального плану території щодо комплексної забудови території, з метою будівництва дороги та бульвару з майданчиками відпочинку;
- зобов`язати ТОВ «СЕНС» звільнити вищевказану земельну ділянку, та повернути її міській раді.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на нормах абзацу третього частини другої статті 2 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», згідно з якими дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, що виникають у разі вилучення (викупу) земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у державній та/або комунальній власності.
Тож спірні у цій справі правовідносини нормами вищезгаданого Закону не регламентовані.
При цьому, згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеними у наведеній вище постанові Верховного Суду, пунктом 8 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до юрисдикції адміністративних судів належать і спори щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності і спори щодо примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Водночас стаття 267 цього Кодексу визначає особливості розгляду лише для справ за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Отже спір у справі, яка розглядається, повинен вирішуватися за загальними правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, без урахування норм статті 267 цього Кодексу, які на розгляд справ означеної категорії свою дію не поширюють, у тому числі стосовно підсудності справи відповідним апеляційним адміністративним судам.
Зміст прийнятого Міськрадою рішення засвідчує, що ним зачіпались питання виключно стосовно вилучення земельної ділянки комунальної форми власності, якою на праві постійного користування користується Товариство, та викупу об`єктів нерухомого майна, які на ній розташовані.
Тобто правовідносини, у яких виник спір у справі, що розглядається, жодним чином не стосуються суспільних відносин, врегульованих Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Норми вказаного Закону спірних правовідносин не врегульовують. Вони регламентовані насамперед нормами Земельного кодексу України, зокрема його статтями 12, 141, 149 та 150.
ВИСНОВКИ: позовні вимоги про вилучення земельних ділянок комунальної власності для суспільних чи інших потреб та викуп майна, яке на них розташовано, не можуть бути об'єднані в одному провадження з вимогами про примусове відчуження земельних ділянок та об'єктів, які на них розміщені для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, оскільки такі вимоги можуть бути заявлені щодо земельних ділянок різної форми власності та підсудні різним судам, розглядаються за іншими процедурами.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: земельні спори, судова юрисдикція, процедура вилучення земель, процедура примусового відчуження земель
