Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 червня 2025 року
у справі № 917/1998/23
Господарська юрисдикція
Щодо процесуальних наслідків скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції лише з підстав порушення правил підсудності
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Агрофірма "Славутич", ТОВ «Добрі ліки», про:
- визнання недійсним Договір позики (надання поворотної фінансової допомоги), укладеного між ПП «Агрофірма «Славутич» та ТОВ «Діловий район» з додатком;
- визнання недійсною фінансову Аграрну розписку, яка посвідчена приватним нотаріусом.
Рішенням господарського суду у позові відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано, направлено справу для подальшого розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
ОЦІНКА СУДУ
частиною третьою статті 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
У справі, що розглядається, апеляційний господарський суд взагалі не надавав оцінки доводам позивача, викладеним в апеляційній скарзі, не звернув увагу та не досліджував питання, чи можуть заявлені в даній справі вимоги вплинути на зміну розміру або складу ліквідаційної маси боржника.
Обмежившись констатацією порушення судом першої інстанції вимог статті 7 КУзПБ, суд апеляційної інстанції не розглянув апеляційну скаргу по суті, не здійснив перегляд справи і не перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції не було враховано, що ухвала про відкриття провадження у справі № 917/980/23 про банкрутство ПП «Агрофірма «Славутич» була постановлена в судовому засіданні, в яке не з`явились всі учасники справи, а фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось; офіційне оприлюднення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Агрофірма «Славутич» відбулося після прийняття рішення господарського суду у справі №917/1998/23.
Таким чином, у даному конкретному випадку скасування рішення місцевого господарського суду відбулося лише з підстав розгляду поза межами справи про банкрутство спору щодо визнання недійсним договору (надання поворотної фінансової допомоги) та фінансової Аграрної розписки, що носить виключно формальний характер.
Положення статті 279 ГПК України передбачають, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
ВИСНОВКИ: скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції з підстав порушення правил підсудності, без з'ясування наявності/відсутності обставин, визначених частиною 2 статті 279 ГПК України, а також без фактичної перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення за доводами апеляційної скарги та без встановлення впливу процесуальної помилки на результат розгляду спору, є відступом від принципу правової визначеності та є проявом правого пуризму.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження у справах про банкрутство, підстави скасування судових рішень, надмірний формалізм
