Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 лютого 2023 року
у справі № 522/7918/22[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо введення воєнного стану як підстави для продовження строку перебування іноземця на території України
ФАБУЛА СПРАВИ
Громадянин Ізраїлю ОСОБА_1 пред'явив позов до Головного управління державної міграційної служби України (далі - ГУ ДМС України), в якому просив суд скасувати рішення ГУ ДМС України про примусове повернення в країну походження громадянина Ізраїлю ОСОБА_1.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Статтею 9 указаного Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства вїжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Процедуру продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначає Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №150 (далі - «Порядок №150»).
За правилами пункту 2 вказаного Порядку іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:
- протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в'їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;
- не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС;
- на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду за візою, оформленою до 11 вересня 2011 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку №150 строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули за короткостроковою візою, а також з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України, виконання службових обов`язків іноземним кореспондентом або представником іноземного засобу масової інформації тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в`їзду в Україну. До короткострокових віз прирівнюються візи типу С-2, С-3, Б, Л, М, Н, Р, Г, К, Т, П-1, ОП і П-2, оформлені до 11 вересня 2011 р. (до закінчення строку їх дії).
ВИСНОВКИ: Верховний Суд поділяє міркування позивача стосовно ускладнень у виїзді за межі України, які пов`язані із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України і введенням воєнного стану у зв`язку із цим. Проте, Суд погоджується щодо таких труднощів напочатку вторгнення в Україну, що пов'язано з масштабним відтоком громадян закордон.
Одночасно, Суд поділяє доводи судів попередніх інстанцій, що указаний аргумент нівелюється загальновідомим фактом чисельного виїзду українців та осіб інших національностей, які проживали на території України, за кордон з огляду на активні бойові дії. Тому, Суд не вбачає указаний довід таким, що слугує належним обґрунтуванням перебування позивача на території України у строк понад 180 днів з моменту в'їзду в Україну.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави перебування у країні, обов'язки іноземця, легалізація іноземця
