Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 жовтня 2025 року
у справі № 200/5372/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо послідовності здобуття освіти
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державне підприємство «Інфоресурс» (далі також - ДП «Інфоресурс»), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо формування довідки з ЄДЕБО, яка видана ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Ні, порушує»;
- зобов`язати відповідача сформувати нову довідку з ЄДЕБО ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».
На обґрунтування підстав позову та зазначених у ньому вимог позивач наводив аргументи про те, що незавершена освіта не є показником досягнення освіти певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Звертав увагу, що таке положення закріплене у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка чітко визначає, що відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Окружний адміністративний суд ухвалив у цій справі рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Таке рішення суду першої інстанції залишене без змін постановою апеляційного адміністративного суду.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо тлумачення положень п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у питанні, яке стосується права на відстрочку від призову для осіб, які повторно зараховані на той самий рівень освіти, оскільки попередньо не завершили його здобуття, та, відповідно, не отримали завершеного рівня вищої освіти.
Правова позиція Верховного Суду: нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» розуміється, зокрема, що перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.
При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступень вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом бакалавра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.
Здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв`язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про вищу освіту, зокрема, диплома бакалавра встановленого зразка.
Висновки: продовження навчання за бакалаврським рівнем вищої освіти особою, яка має лише повну загальну середнью освіту і жоден документ про вищу освіту раніше не отримувала, в іншому вищому навчальному закладі з того ж самого курсу, з якого вона була відрахована з попереднього навчального закладу, за тією ж спеціальністю і освітньою програмою - не може вважатись повторним здобуттям вищої освіти й, незалежно від тривалості та перерв у навчанні, не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».
Ключові слова: право на відстрочку, умови здійснення мобілізації, навчання у ВНЗ, ступені освіти
