Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 жовтня 2025 року
у справі № 522/7128/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству майна, яке є речовим доказом
ФАБУЛА СПРАВИ
За ухвалою слідчого судді районного суду міста:
- задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України ОСОБА_8 про передачу майна ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Національне агентство, ІНФОРМАЦІЯ_2);
- передано ІНФОРМАЦІЯ_3 для здійснення управління в порядку та умовах, визначених статтями 1, 9, 19, 21 - 24 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - Закон № 772-VІІІ), пп. 14 п. 4 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2018 року № 613, майно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК, а саме об'єкти нерухомого і рухомого майна(детальний перелік якого наведено в ухвалі слідчого судді);
- заборонено відчуження, користування та здійснення реєстраційних дій на нерухоме і рухоме майно.
Суддя-доповідач ухвалою на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абз. 1 цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Частиною 2 ст. 309 КПК передбачено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставіп. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Отже, положеннями цієї статті визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Проте оскаржувана захисником ухвала слідчого судді про передачу майна в управління Національного агентства до такого переліку не відноситься.
ВИСНОВКИ: ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству майна, яке є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні й на яке накладено арешт, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає відповідно до вимог ст. 309 КПК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: поводження з речовими доказами, оскарження рішень слідчого судді, предмет апеляційного оскарження