Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 жовтня 2025 року
у справі № 376/3844/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги про визнання потерпілим
ФАБУЛА СПРАВИ
Районний суд ухвалою слідчого судді задовольнив частково скаргу ОСОБА_6 та зобов`язав уповноважену особу ВП РУП ГУНП внести відомості про вчинення кримінального правопорушення і розпочати досудове розслідування; зобов`язав уповноважену особу ВП РУП ГУНП надати ОСОБА_6 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджує внесення за повідомленням ОСОБА_6 відомостей про вчинення кримінальних правопорушень; зобов'язав уповноважену особу повідомити заявника про початок і закінчення досудового розслідування. У задоволенні решти вимог відмовив.
Суддя апеляційного суду ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вищезазначену ухвалу слідчого судді.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
- скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
- скасування повідомлення про підозру;
- зобов'язання припинити дію;
- зобов`язання вчинити певну дію;
- відмову в задоволенні скарги.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 9 -1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Положеннями ст. 309 КПК також визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та передбачено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
При цьому, зазначеними вище положеннями КПК не передбачено апеляційне оскарження судових рішень щодо відмови в задоволенні скарги про визнання особи потерпілою в провадженні.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
ВИСНОВКИ: ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги про визнання потерпілим не підлягає перегляду в апеляційному порядку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень слідчого судді, предмет апеляційного оскарження, оскарження під час досудового розслідування
