Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 вересня 2018 року
у справі № 820/4331/16
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробу
Фабула справи: ТОВ «Лідер-груп інтернешнл» (далі - ТОВ «Лідер-груп інтернешнл») до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - Держлікслужба), треті особи: ОСОБА_3, Державне підприємство «Український медичний центр сертифікації», ТОВ «НВП «Лідомед-Біо», про визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва. ТОВ «Лідер-груп інтернешнл» просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про внесення в Державний реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення виробу медичного призначення «Комплекс для діагностики та терапії «Лідомед-Біо», де розробником указано ТОВ «НВП «Лідомед-Біо», а виробником - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІКС-Техно».
Окружний адміністративний суд в задоволенні позову ТОВ «Лідер-груп інтернешнл» відмовив.
Апеляційний адміністративний суд ухвалою постанову суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Лідер-груп інтернешнл» зазначає, що звернувся до адміністративного суду саме за захистом публічного права у сфері публічно-правових відносин, ніяких інших вимог майнового чи немайнового права на об'єкт інтелектуальної власності до суб'єкта владних повноважень позивач не заявляв. Держлікслужба не є суб'єктом господарювання, мета та цілі її створення полягають у здійсненні державного контролю якості та безпеки лікарських засобів, медичної техніки і виробів медичного призначення, і ніяким чином не пов'язані зі сферою державної реєстрації та контролю об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі - авторського права. За таких обставин ТОВ «НВП «Лідомед-Біо» вважає, що апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про необхідність вирішення цієї справи в порядку господарського судочинства.
Правова позиція Верховного Суду: до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.
Висновки: враховуючи те, що між ТОВ «Лідер-груп інтернешнл» та ТОВ «НВП «Лідомед-Біо» існує спір про право інтелектуальної власності на виріб медичного призначення «Комплекс для діагностики та терапії «Лідомед-Біо», ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а з огляду на суб'єктний склад сторін має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Ключові слова: розробник медичного виробу, адміністративна юрисдикція, господарська юрисдикція
