Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 січня 2026 року
у справі № 183/8535/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо необхідності чіткого розмежування судами форм колабораційної діяльності, визначених ч. 6 ст. 111-1 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Оскарженим вироком ОСОБА_6 засуджено за частиною 6 статті 111-1 КК до позбавлення волі на строк 11 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги на строк 11 років, з конфіскацією майна.
Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини 6 статті 111-1 КК однією із форм колабораційної діяльності вважається організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах.
Частинами 2 та 3 примітки до цієї статті роз'яснено суть термінів «заходи політичного характеру» та «здійснення інформаційної діяльності», а саме :
- під заходами політичного характеру розуміються з`їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо;
- під здійсненням інформаційної діяльності розуміється створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації.
ВИСНОВКИ: У цьому провадженні суди хоч і констатували винуватість засудженого у вчиненні інкримінованої йому форми колабораціонізму, однак не проаналізували з врахуванням вищезазначених частин примітки до ст. 111-1 КК, про яку форму колабораціонізму йдеться: про організацію та проведення заходів політичного характеру чи про здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією.
Якщо ж суди вважали, що йдеться про обидві ці форми колабораційної діяльності, то те, які саме дії засудженого під яку форму колабораціонізму підпадають слід проаналізувати детально.
Судам необхідно дослідити, які саме дії вчинював обвинувачений, якими були ці дії, чи останній здійснював дії організаційного характеру щодо забезпечення функціонування каналів зв`язку і трансляції російських наративів, чи діяв він за вказівкою окупаційної влади, спільно з нею. Також суду у результаті детального аналізу доказів у цьому провадженні слід мотивувати вчинення якої саме з форм колабораціонізму є доведеним і якими доказами.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти основ національної безпеки, колабораційна діяльність, правила кваліфікації злочинів
