Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 лютого 2026 року
у справі № 466/798/19
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності ефективного розслідування за зверненнями обвинуваченого про застосування до нього недозволених методів слідства
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Апеляційний суд ухвалою від 27 травня 2025 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 10 червня 2024 року - без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Зважаючи на положення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов'язком держави за ст. 1 Конвенції, необхідно провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з`ясувати те, що трапилося, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень.
Забезпечення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень прав людини, гарантованих статтями 27, 28 Конституції України, є обов'язковим.
ВИСНОВКИ: із матеріалів кримінального провадження вбачається, що жодної перевірки за неодноразовими зверненнями обвинуваченого про застосування до нього недозволених методів слідства не проводилося та відповідного процесуального рішення за наслідками такої перевірки не приймалося.
Розглядаючи відповідні доводи, апеляційний суд у своєму рішенні обмежився посиланням на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів сторони захисту про здійснення тиску на підозрюваного, зокрема в ході слідчого експерименту.
Проте апеляційний суд не врахував, що така перевірка вищенаведених доводів, без внесення відомостей до ЄРДР і проведення належного розслідування, через призму ст. 1 Конвенції та норм національного законодавства не може розцінюватися як ефективне розслідування.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип ефективності розслідування, заборона катування, недозволі методи розслідування
