Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 листопада 2018 року
у справі № 825/724/16
Адміністративна юрисдикція
Щодо позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю через порушення правил адвокатської етики
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - КДКА), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, в якому просила скасувати рішення КДКА та рішення ВКДКА про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Позовна заява мотивована тим, що рішення КДКА про порушення стосовно позивача дисциплінарної справи є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки останнє приймалось КДКА, а не дисциплінарною палатою КДКА, що є порушенням ч. 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також, зазначила, що вищевказане рішення прийнято за відсутності кворуму та у рішенні не зазначено, які саме дії позивача містять ознаки дисциплінарного проступку. Крім того, зазначила, що рішення ВКДКА є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю стало: невідповідність змісту договору про надання правової допомоги Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики; одностороннє розірвання договору про надання правової допомоги, що суперечить положенням ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Постановою окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. В іншій частині позов залишено без задоволення.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано постанову окружного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог та прийнято нову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовлено.В решті - постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції не навів належного обґрунтування правомірності оскажуваного рішення ВКДКА про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики (далі - Правила), затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Відповідно до ст. 33 Правил адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом з таких підстав, зокрема, п. 1.9. в інших випадках, передбачених цими Правилами, законодавством України або договором про надання правової допомоги. У всіх випадках розірвання договору за ініціативою адвоката він зобов'язаний попередити про це клієнта протягом розумного часу, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об'єктивно або суб'єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.
Згідно із додатком до договору про надання правової допомоги, адвокат має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку відмови клієнта оплатити його послуги.
Інших підстав для розірвання договору з ініціативи адвоката вищевказаний договір не містить.
Висновки: враховуючи, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про відмову ОСОБА_2 оплачувати надані адвокатом послуги, відповідач дійшов вірного висновку про порушення позивачем ст. 33 Правил адвокатської етики, якою встановлені підстави для дострокового розірвання адвокатом в односторонньому порядку договору про надання правової допомоги.
Ключові слова: неправомірні дії адвоката, професійні обов'язки адвоката, повернення гонорару
