Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 березня 2018 року
у справі № 826/23545/15
Адміністративна юрисдикція
Щодо належного повідомлення адвоката про призначення до розгляду дисциплінарної справи
Фабула справи: ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - КДКА), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення КДКА про притягнення адвоката ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Постановою адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_5 зазначає, що суди попередніх інстанцій не в повній мірі дослідили та встановили обставини, які мають значення для справи і не надали належної юридичної оцінки всім доказам, з яких вони виходили, відмовляючи в позові. Зокрема, позивачем зазначено, що він не був обізнаний про відкриття та наявність дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_6, про дату, час і місце розгляду його дисциплінарних справ, а також був позбавлений можливості ознайомитися зі змістом висновку експертного дослідження, який надійшов до КДКА та був використаний під час винесення оскаржуваного рішення.
Правова позиція Верховного Суду: згідно п. 6.1.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону (далі - Регламент), про місце, день, час і перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше ніж за п'ять днів до дня проведення засідання.
Водночас, ані положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI), ані Регламент не визначає належності чи неналежності повідомлення, тобто того, коли адвокат вважається повідомлений про місце, день та час розгляду відповідної скарги щодо нього.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку, які регулюють відносини між ними, визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270 (далі - Постанова №270).
Відповідно до п. 119 Постанови №270, не вручені одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання, поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Невручені поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання, невиплачені поштові перекази - протягом трьох років з дня прийняття їх для пересилання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки поштові відправлення не були вручені ОСОБА_5 та повернуті поштовим відділенням із відміткою «за закінченням строку зберігання», то вони вважаються такими, що не вручені адресату. Тому, в цьому випадку колегія суддів вважає, що позивач не був належним чином, а отже, і своєчасно повідомлений про розгляд дисциплінарних справ.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції безпідставно не взяли до уваги доводи позивача стосовно його необізнаності про відкриття дисциплінарного провадження за скаргою народного депутата ОСОБА_6 та призначення розгляду дисциплінарної скарги, оскільки рішення, яким порушено дисциплінарне провадження стосовно адвоката ОСОБА_5, та лист з повідомленням про дату, час та місце дисциплінарного розгляду, позивачем не отримано, так як повернуто поштовим відділенням відправнику із відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с. 33, 50, 55 т. 2).
На думку суду, відповідач, перед початком здійснення розгляду дисциплінарної справи, зобов'язаний був перевірити чи повідомлений та чи дійсно обізнаний був позивач про призначення до розгляду дисциплінарної справи, чим саме забезпечити дотримання, встановленого у ст. 40 Закону №5076-VI, принципу здійснення розгляду дисциплінарної справи на засадах змагальності.
Визначення у законі такого принципу як змагальність, означає, що законодавцем надано значення можливості адвоката, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, захищати себе під час його проведення. В свою чергу, це вказує на важливість перевірки, дотримання цього принципу КДКА, під час надання оцінки судом, правомірності ухвалених КДКА рішень, зокрема, перевіряючи їх на предмет дотримання процедури прийняття.
Разом з тим, адміністративний суд, приймаючи свою постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційний адміністративний суд залишаючи її без змін, не врахували, що відповідач, у порушення встановленого законом принципу змагальності, здійснивши розгляд дисциплінарної справи за відсутності ОСОБА_5, фактично позбавив позивача можливості бути присутнім на розгляді скарги відносно нього, надавати свої пояснення, докази та заперечувати проти відповідних доводів скаржників.
З огляду на те, що відповідачем застосовано найсуворіший, з передбачених у Законі видів дисциплінарної відповідальності захід, у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, на думку колегії суддів, КДКА Київської області, зобов'язана була надати позивачу реальну можливість захищати себе.
Висновки: висновки судів про несвоєчасне подання клопотання про відкладення розгляду, а також ненадання доказів поважності причин, з яких позивач не може прибути до КДКА на розгляд дисциплінарної справи відносно нього, є помилковими, оскільки не знаючи про час та дату проведення засідання, через відсутність належного повідомлення, він був позбавлений можливості виконати вимоги п.п. 6.4.4. Регламенту, щодо своєчасного подання клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи. Таким чином, наявні порушення, допущені відповідачем під час здійснення дисциплінарного провадження, є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним, що в свою чергу, з метою захисту порушених прав позивача, тягне за собою обов'язок його скасування.
Ключові слова: телефонне повідомлення про розгляд справи, ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, відкладення слухання справи, порушення адвокатської етики
