Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 червня 2018 року
у справі № 914/582/17
Господарська юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про реалізацію повноважень власника майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування
Фабула справи: Представництво Американського об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу звернулося до господарського суду з позовом до районної ради про визнання недійсним рішення районної ради в частині прийняття у комунальну власність приміщень гаражів.
Позивач посилається на рішенням виконавчого комітету міської ради, яким відмовлено відповідачу у наданні дозволу на оформлення права власності на приміщення гаражів.Також позивач зазначає, що земельна ділянка, на якій розташовані вищезгадані гаражі, входить до складу охоронної зони пам'ятки історії та культури, встановленої рішенням міської ради. Вказує, що спірне майно вибуло з володіння держави поза волею власника майна у зв'язку із незаконними діями відповідача.
Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задовольнив повністю: визнав недійсним рішення районної ради в частині оспорюваного пункту, яким прийнято до комунальної власності приміщення гаражів.
Мотивація касаційної скарги: районна рада вказує що Представництво Американського об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу не є належним позивачем у справі, оскільки прийняття районною радою оспорюваного рішення жодним чином не порушує особистих, майнових, немайнових прав позивача, про що неодноразово озвучувалось у ході судових засідань.
Також, на думку скаржника, спір у цій справі не підлягає вирішенню господарським судом, а тому суд повинен був припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у редакції, чинній на момент звернення з позовом.
Правова позиція Верховного Суду: господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію ст. 1 ГПК України.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.
Висновки: справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору підвідомчі господарським судам.
Ключові слова: господарське судочинство, господарська юрисдикція, адміністративне судочинство, підвідомчість адміністративних справ, захист майнового інтересу, право користування нежитловими приміщеннями
