Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 травня 2019 року
у справі № 607/10044/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо особливостей обчислення строку на апеляційне оскарження
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду від 28 травня 2003 року вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 по епізоду відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_2 вартістю 10,95 грн. з ч. 3 на ч. 2 ст. 186 КК України, за якою призначено засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 186 КК України, призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок залишено без зміни.
Ухвалою суду першої інстанції від 09 липня 2018 року клопотання адвоката в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання, призначеного судом першої інстанції, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку було задоволено та звільнено ОСОБА_1, від відбування покарання, призначеного вироком суду першої інстанції, з урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду, у виді позбавлення волі на строк 3 роки, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 80 КК України.
Заступник прокурора області 20 листопада 2018 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 09 липня 2018 року.
Ухвалою апеляційного суду відмовлено у задоволенні клопотання прокурора прокуратури області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та повернуто його апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, якою було задоволено клопотання адвоката про звільнення від відбування покарання, ним пропущено з поважних причин, оскільки, незважаючи на те, що прокурор місцевої прокуратури, хоч і брав участь під час постановлення ухвали суду, проте всупереч вимог п. 23.2 наказу Генеральної прокуратури України № 4 гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» до прокуратури області не направлено довідку про результати розгляду клопотання щодо ОСОБА_1, а копія ухвали до прокуратури області не надсилалася.
Правова позиція Верховного Суду: правило дотримання семиденного строку на оскарження інших ухвал суду першої інстанції з дня їх оголошення, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
З матеріалів провадження вбачається, що розгляд клопотання відбувався за участю прокурора місцевої прокуратури., їй було відомо про суть ухвали, роз'яснено порядок та строк її оскарження, у зв`язку із чим початок семиденного строку на апеляційне оскарження ухвали постановленої за участю представника прокуратури відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України розпочався 10 липня 2018 року та закінчився 16 липня 2018 року, а з апеляційною скаргою прокурор прокуратури області звернувся лише 20 листопада 2018 року.
Висновки: суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки внутрішньо-організаційна діяльність органів прокуратури щодо повідомлення про результати судового розгляду прокуратуру вищого рівня, зокрема прокуратуру області, не може впливати на обчислення процесуальних строків, установлених діючим кримінальним процесуальним законом.
Ключові слова: оскарження процесуальних рішень, строки у кримінальному провадженні, органи прокуратури, вплив внутрішньовідомчих відносин на обчислення строків у кримінальному провадженні
