Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/9602/20 пров. № А/857/20279/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Сеника Р.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» про відвід складу колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Гудими Л.Я., Довгополова О.М., Святецького В.В. при розгляді апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Релігійна організація «Рівненська міська іудейська релігійна громада», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБУД», Рівненська обласна рада, товариство з обмеженою відповідальністю «Будтех-Пром», про визнання протиправними та скасування наказу і рішення,-
встановив:
в провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Релігійна організація «Рівненська міська іудейська релігійна громада», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБУД», Рівненська обласна рада, товариство з обмеженою відповідальністю «Будтех-Пром», про визнання протиправними та скасування наказу і рішення.
11 січня 2022 року на адресу апеляційного адміністративного суду надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» про відвід складу колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Гудиму Л.Я., Довгополову О.М., Святецькому В.В..
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року вказану заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» про відвід у справі №460/9602/20 визнано необґрунтованою.
Передано справу для вирішення питання про відвід суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М., Святецького В.В. колегії суддів, які не входять до складу суду, що розглядає справу.
Згідно з ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.11 ст. 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши заявлені підстави для відводу, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні заяви про відвід суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М., Святецького В.В. слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом України від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Заявляючи відвід суддям Гудиму Л.Я., Довгополову О.М., Святецькому В.В. заявником не наведено та суду не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин, які б викликали сумнів у неупередженості зазначених суддів.
Відповідно до п.п.103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волкова О. проти України» від 09.01.2013 року (остаточне 27.05.2013 року), «Для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)… Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності…».
Аналогічний правовий висновок зроблено Європейським судом з прав людини у п.п.49, 50 рішення у справі «Білуха проти України».
Суд апеляційної інстанції вважає, що заявник, подаючи заяву про відвід суддям Гудиму Л.Я., Довгополову О.М., Святецькому В.В. не навів належних та допустимих доказів щодо обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об`єктивності суддів.
Апеляційний суд дійшов висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід не є підставою для її задоволення. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості зазначених суддів, не встановлено.
Відтак, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям Гудиму Л.Я., Довгополову О.М., Святецькому В.В. брати участь у розгляді даної справи, чи викликали сумнів у неупередженості чи об`єктивності суддів.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд, -
ухвалив :
У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» про відвід складу колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Гудима Л.Я., Довгополова О.М., Святецького В.В. у справі №460/9602/20 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Р. П. Сеник Т. І. Шинкар
