Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 944/6614/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/471/24 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2024 року,
з участю: прокурора ОСОБА_8
в с т а н о в и л а :
вищевказаною ухвалою клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 задоволено частково.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днівз утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Залишено без змін раніше визначений розмір застави ОСОБА_6 , що складає 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816 800 грн,яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
Встановлено ОСОБА_6 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої: - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;- прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;- утримуватися від спілкування з свідками; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2024 року в частині визначення ОСОБА_6 розміру застави 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816 800 гривень та постановити нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_6 не згоден із зазначеним судовим рішенням в частині визначеного судом розміру застави, оскільки сума 1816 800 грн є для нього непомірною. Визначаючи ОСОБА_6 такий розмір застави, суд першої інстанції не врахував його сімейний та майновий стан, та, всупереч положенням ч. 4 ст. 182 КПК України, визначив обвинуваченому завідомо непомірний для нього розмір застави.
Як зазначає апелянт, ОСОБА_6 понад два роки (з 14 вересня 2021 року) перебуває під вартою та у нього відсутні будь-які доходи. Мати обвинуваченого ОСОБА_9 є особою похилого віку та отримує пенсію в розмірі 3154,60 грн в місяць. У ОСОБА_6 відсутнє будь-яке рухоме чи нерухоме майно. Також у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стосовно ОСОБА_6 Яворівським відділом державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито чотири виконавчих провадження: №АСВП: 17826692 від 5 березня 2010 року; №АСВП:55312334 від 24 січня 2018 року; №АСВП: 72250217 від 14 липня 2023 року; №АСВП: 72720515 від 20 вересня 2023 року. Заборгованість у ОСОБА_6 по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 станом на 16.01.2024 становить 45 288 грн; заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_11 станом на 16.01.2024 становить 39 745,55 грн. Заборгованість по інших виконавчих провадженнях становить 11925 грн.
Захисник звертає увагу, що у разі доведення винуватості ОСОБА_6 в інкриміновану йому злочині правильною буде кваліфікація за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України, а відповідно до ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку покарання, що у випадку ОСОБА_6 становить 8 років.
Відповідно до ч. 4ст.422-1КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін кримінального провадження про розгляд апеляційної скарги за їх участі, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги без участі захисника та обвинуваченого.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження , колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Частиною 2 ст. 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суддя, відповідно достатті 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів провадження, на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження №22021140000000109 від 14 вересня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 305 КК України.
У межах цього кримінального провадження слідчим суддею Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Строк дії зазначеного запобіжного заходу в подальшому було неодноразово продовжено, востаннє ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2024 року, з визначенням застави 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 816 800 гривень.
Розглянувши заявлене в межах провадження клопотання прокурора, суд першої інстанції частково погодився із доводами останнього та дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та такі не зменшились, а відтак є підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано продовжив останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу прекурсорів з корисливих мотивів, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна.
З висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою погоджується і колегія суддів, оскільки прокурор в суді довів існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а суд дослідив та належним чином оцінив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження найсуворішого запобіжного заходу та вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, в тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінальних правопорушень, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор не довів існування ризиків є необґрунтованими, оскільки питання щодо застосування запобіжного заходу розглядалось судом в порядку, передбаченомуст. 331 КПК України, та з матеріалів провадження вбачається, що при обранні такого ОСОБА_6 місцевий суд враховував не лише тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, а й існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, запобіганню яким може сприяти лише тримання обвинуваченого під вартою.
Аргументи сторони захисту про тривале перебування ОСОБА_6 під вартою є неспроможними, оскільки вказана обставина відповідно до вимог ст. 178 КПК України не враховується при обранні обвинуваченому запобіжного заходу чи продовженні строку його дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах:1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Під час визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави судом було враховано відомості про сімейний та майновий стан ОСОБА_6 , а також суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, його обставини та особливо великий розмір вилучених прекурсорів. А тому, з урахуванням майнового стану та репутації обвинуваченого, застава у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 гривень є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскарженого рішення.
Ухвала місцевого суду відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, не вбачається.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на необхідності дотримання судом першої інстанції розумних строків судового розгляду вищевказаного кримінального провадження відповідно до ст. 28 КПК України, беручи до уваги тривале перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Керуючись ст.ст.376,404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України,колегія суддів,
у х в а л и л а:
ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2024 року про продовженняобвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою - залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката ОСОБА_7 без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
