Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 944/6614/21
провадження № 51-5170ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року.
Суть питання
Яворівський районний суд Львівської області ухвалою від 3 жовтня 2024 року задовольнив клопотання прокурора та продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Не погоджуючись з указаним рішенням місцевого суду, обвинувачений оскаржив його до апеляційного суду.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 28 жовтня 2024 року залишив рішення місцевого суду стосовно ОСОБА_4 без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушив питання про перевірку ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 слід відмовити, виходячи з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як слідує зі змісту касаційної скарги, обвинувачений ОСОБА_4 оскаржує ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року, постановлену за результатами розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 3 жовтня 2024 року про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Проте вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції та відповідно до вимог ч. 5 ст. 422-1 КПК не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Згідно з ч. 5 ст. 422-1 КПК ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам ст. 427 цього Кодексу.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, Верховний Суд, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК вважає, за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
