КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 752/12045/17 Головуючий у 1 інстанції: Чередніченко Н.П.
Провадження № 88-ц/824/10/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Крижанівської Г.В.,
секретар Ткаченко В.В.,
розглянувши заяву адвоката Мещанінова Анатолія Михайловича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Київської міської ради, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,-
в с т а н о в и в:
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина - квартира АДРЕСА_1 . Право спадкування на після ОСОБА_4 вона має як спадкоємець за законом другої черги. 04 листопада 2011 року ОСОБА_4 заповіла своїй онуці ОСОБА_5 усе належне їй на момент смерті майно. Постановою Першої київської державної нотаріальної контори від 23 серпня 2012 року ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2015 року у справі № 752/2803/15-ц за позовом ОСОБА_5 до Київської міської державної адміністрації, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, про надання додаткового строку на прийняття спадщини, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визначено ОСОБА_5 додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . На підставі зазначеного судового рішення 13 листопада 2015 року Першою київською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року, заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 12 червня 2015 року у справі № 752/2803/15-ц скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. ОСОБА_2 зазначала, що з січня 2011 року проживала разом з ОСОБА_4 квартирі АДРЕСА_1 , а після її смерті продовжувала проживати у цій квартирі, сплачувала всі платежі за комунальні послуги та проводила необхідні поточні ремонти. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України вона прийняла спадщину після смерті своєї сестри ОСОБА_4 . Просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване у реєстрі 13 листопада 2015 року № 7-522, видане Першою київською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5 на підставі судового рішення, яке у подальшому скасовано; визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 .
В ході розгляду справи суд замінив третю особу Головне територіальне управління юстиції у м. Києві на правонаступника Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ). Також залучив до участі в справі співвідповідача Київську міську раду. В зв`язку із реєстрацією шлюбу Відповідачка ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті її рідної сестри ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 13 листопада 2015 року Першою київською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 2 816,58 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 13 листопада 2015 року Першою київською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_5 задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнено із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору у сумі 640,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 03 серпня 2022 року в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 13 листопада 2015 року Першою київською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_5 , скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року скасовано, справу в частині вирішення вимоги про визнання права власності в порядку спадкування передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу адвоката Кругленка М.С., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних позовних вимог. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50,45 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року без змін.
15 жовтня 2024 року представник ОСОБА_3 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року. Просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині визнання права власності в порядку спадкування.
Зазначає, що, при прийнятті рішення суд врахував довідку Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 26 грудня 2016 року №2988, в якій зазначено, що ОСОБА_2 дійсно проживала в квартирі АДРЕСА_1 з січня 2011 року, складений майстрами технічних дільниць № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та 4 КП «ЖЕО-103», і затвердженого в.о. директора КП «ЖЕО-103» акт від 03 березня 2015 року, що позивачка ОСОБА_2 дійсно проживає в квартирі АДРЕСА_1 з січня 2011 року. Разом з тим згідно отриманої на адвокатський запит відповіді Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 01.10.2024 року за №058/02-3286 у Концерні не обліковується звернення, в тому числі в електронному виді, від гр. ОСОБА_2 з будь яких питань, а також копія складеного акту «ЖЕО-103», оскільки Концерн не є суб`єктом його складання. Станом на 26.12.2026 року Концерн не був та не є обслуговуючою організацією по будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не є правонаступником Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація -103» Голосіївського району. Концерн також повідомив, що не може підтвердити або спростувати факт видачі довідки від 26.12.2016 року за №2988 гр. ОСОБА_2 , яка складена на підставі акту про проживання від 03.03.2015 року. На думку заявника, відповідь Концерна свідчить про те, що ОСОБА_2 не зверталась з заявою про надання їй довідки про проживання з 2011 року в квартирі АДРЕСА_1 , а відтак вона не могла отримати її в законний спосіб. Надані суду позивачкою ОСОБА_2 документи сфальсифіковані. Встановлення зазначених у довідки Концерну фактів під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції могло бути підставою для відхилення наданих ОСОБА_2 доказів як належних і недопустимих.
Представник ОСОБА_2 подав заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Просить відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_3 підтримав заяву та просить її задовольнити.
В судове засідання ОСОБА_2 , її представник, представники Київської міської ради, Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи за їх відсутності.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04 листопада 2011 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла своїй онуці - відповідачці ОСОБА_5 все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Позивачка ОСОБА_2 є рідною сестрою померлої ОСОБА_4 .
Онука померлої ОСОБА_4 . ОСОБА_5 про смерть баби дізналася після спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини, оскільки проживала за межами України та не знала про існування заповіту.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 березня 2005 року, виданого державною адміністрацією Голосіївського району м. Києва
Постановою Першої київської державної нотаріальної контори від 23 серпня 2021 року відповідачці ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 листопада 2011 року, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
ОСОБА_2 зверталася до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру, яка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 22 листопада 2012 року Перша київська державна нотаріальна контора надіслала ОСОБА_2 лист № 9567/02-14, яким повідомила, що вона не є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , оскільки остання все своє майно померла заповіла ОСОБА_8 .
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2015 року у справі № 752/2803/15-ц задоволено позов ОСОБА_8 та визначено їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13 листопада 2015 року Першою київською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірну квартиру.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року, заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2015 року у справі № 752/2803/15-ц скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Позивачка ОСОБА_2 доводила, що проживала разом з спадкодавцем ОСОБА_4 , яка є її рідною сестрою, в квартирі АДРЕСА_1 з січня 2011 року і до дня смерті спадкодавця, включаючи день відкриття спадщини. Продовжує проживати в квартирі і до цього часу, а тому вважається такою, що прийняла спадщину після ОСОБА_4 . За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції визнав за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50,45 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 3, 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених відповідними статтями ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Порушуючи питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами представник ОСОБА_1. посилається на відповідь Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 01.10.2024 року за №058/02-3286, у якій зазначено, що у Концерні не обліковується звернення ОСОБА_2 з будь яких питань, а також копія складеного КП КП «ЖЕО-103» про проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 з січня 2011 року. Представник ОСОБА_3 наголошує на тому, що Комунального концерну «Центр комунального сервісу» не був та не є обслуговуючою організацією будинку АДРЕСА_2 , не є правонаступником комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація -103» Голосіївського району. Концерн повідомляє що не може підтвердити або спростувати факт видачі ОСОБА_2 довідки від 26.12.2016 року за №2988 гр. на підставі акту від 03.03.2015 року.
Разом з тим, довідка Комунального концерну «Центр комунального сервісу» була не єдиним доказом, на підставі якого суд апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 з січня 2011 року і до дня смерті останньої, позивачка ОСОБА_2 надала відповідну довідку Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 26 грудня 2016 року №2988 (а.с. 24 т. 1).
Також ОСОБА_2 надала акт від 03 березня 2015 року, складений майстрами технічних дільниць № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та 4 КП «ЖЕО-103», сусідами ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , затверджений в.о. директора КП «ЖЕО-103», що вона дійсно проживає в квартирі АДРЕСА_1 з січня 2011 року (а.с. 25 т. 1).
21 жовтня 2016 року майстром технічних дільниць № 4 КП «ЖЕО-103», сусідами ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , складений акт, що ОСОБА_2 дійсно проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Акт затверджений в.о. директора КП «ЖЕО-103» і (а.с. 26 т .1).
Факт проживання позивачки ОСОБА_2 разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в квартирі АДРЕСА_1 підтвердили суду допитані свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
В постанові від 19 червня 2024 року в справі №372/4154/18 Верховний Суд зазначив, що істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи, не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Зазначені у довідці Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 26 грудня 2016 року №2988 обставини були предметом судового дослідження. ОСОБА_1. мала можливість вчинити дії, направлені на перевірку обставин, що вказані у вказаній довідці, та видачі даної довідки під час розгляду справи. Проте, таким правом вона не скористалася.
Крім того у відповіді на адвокатський запит Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 01.10.2024 року за №058/02-3286, на яку посилався заявник, не зазначено, що довідка від 26.12.2016 року за №2988 Концерном не видавалася та є сфальсифікованою.
В свою чергу, представник ОСОБА_2 зазначив, що окрім довідки від 26.12.2016 року за №2988 в матеріалах справи наявна відповідь Комунального концерну «Центр комунального сервісу» на адвокатський запит представника позивачки - адвоката Кругленка М. С. У відповіді Концерн зазначає, що на підставі акту про проживання КП «ЖЕО-103» від 03.03.2015 року ним підготовлено та зареєстровано за вих. №2988 від 26.12.2016 року довідку про підтвердження факту проживання гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 .
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви адвоката Мещанінова А.М., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Керуючись ст. ст. 423, 429 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Відмовити в задоволенні заяви адвоката Мещанінова Анатолія Михайловича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Київської міської ради, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 січня 2025 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Крижанівська Г.В.
