УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 450/1952/18
провадження № 51-4608 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 липня 2025 року щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року засуджено:
- ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна;
- ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна, за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 липня 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 , зі змісту якої вбачається, що вона не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку.
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 КПК України в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання
про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни
чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна
із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись
на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів
у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення. Крім того, коли сторона вимагає скасування судових рішень і призначення судового розгляду в суді відповідної інстанції, вона має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на яке вона посилається.
Однак всупереч вищевказаному захисник ОСОБА_4 зазначених вимог процесуального закону не дотрималася.
Подана касаційна скарга є суперечливою за своїм змістом, зважаючи на те, що захисник у вступній її частині вказує на оскарження нею лише вироку суду першої інстанції щодо засудженого ОСОБА_6 , тоді як у прохальній частині йдеться про скасування обох судових рішень щодо двох засуджених.
Обґрунтування касаційної скарги зводиться до цитування окремих положень законодавства, а також надання скаржником своєї оцінки доказам, заперечень щодо правильності встановлення фактичних обставин кримінального провадження, неповноти судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Захисник ОСОБА_4 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не наводить обґрунтування допущення судами таких порушень, які в силу ст. 412 КПК України є істотними та тягнуть за собою скасування оскаржених вироку та ухвали на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України.
Крім цього, захисник вказує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України, проте не зазначає, які саме доводи апеляційної скарги сторони захисту суд апеляційної інстанції не перевірив та на які з них не надав відповіді у цьому судовому рішенні.
Згідно зі ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає
за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 липня 2025 року щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків -десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3