УХВАЛА
15 січня 2026 року
м. Київ
справа № 464/3515/18
провадження № 61-16575ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гузели Нелі Михайлівни, державного нотаріуса Шостої Львівської державної нотаріальної контори Яблонської Оксани Володимирівни, третя особа - Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на частини квартири,
ВСТАНОВИВ:
26 грудня 2025 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року в указаній справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року.
Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Встановлено, що повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року складений 14 травня 2025 року. 13 червня 2025 року ОСОБА_1 вперше звернулася до Верховного Суду із касаційної скаргою на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року, тобто у строк, передбачений статтею 390 ЦПК України.
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою від
01 серпня 2025 року повернув заявнику указану касаційну скаргу.
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року у цій справі.
25 листопада 2025 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою зокрема поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року.
Однак, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою від
22 грудня 2025 року повернув заявнику повторно подану касаційну скаргу.
26 грудня 2025 року, тобто у межах розумного строку, ОСОБА_1 втретє звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення.
При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд ураховує, що процесуальний строк, зокрема строк на касаційне оскарження, у разі повторного подання касаційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження;
- повторне подання касаційної скарги відбулось в межах строку касаційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунені скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Вказаний висновок щодо поновлення процесуальних строків викладений Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21.
Аналіз касаційної скарги та судових рішень у цій справі свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Проте касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
1. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявником до касаційної скарги додано платіжну інструкцію № ІВ98937438 від 07 серпня 2025 року про сплату судового збору на суму 11 276,80 грн, яка не може бути прийнята судом, як належний доказ сплати судового збору, оскільки вказаний судовий збір було сплачено при повторному поданні ОСОБА_1 касаційної скарги, яку ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2025 року повернуто заявнику (касаційне провадження № 61-10243ск25).
Такий судовий збір підлягає поверненню відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір», а за повторно подану касаційну скаргу судовий збір сплачується на загальних підставах.
Таким чином, заявнику потрібно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762,00 грн.
Ураховуючи вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання цієї скарги становить 11 154,16 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
2. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Проте заявником в порушення вказаної законодавчої норми не надано суду касаційної інстанції копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 необхідно надати суду копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко
