Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"21" вересня 2026 р. Справа № 906/453/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Кульчій І.М.
судді Василишин А.Р.
судді Мамченко Ю.А.
розглянувши заяву представника позивача - адвоката Дудяка Р.А. про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.06.2021 у справі №906/453/19
за позовом ОСОБА_2
до Акціонерного товариства "Рудь"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Акціонерного товариства "Рудь": ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5
про визнання права на стягнення доплати з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат та стягнення 14 648 629, 52 грн
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.06.2021 призначено у справі №906/453/19 повторну комплексну судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Ковбич Тетяні Миколаївні, судовому експерту Педь Ірині Валеріївні та судовому експерту та оцінювачу Бойко Юлії Василівні.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24 червня 2021 року у справі №906/453/19 залишено без змін.
15.09.2026 через систему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника позивача - адвоката Дудяка Р.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатським об`єднанням "Мельник і Арцишевський" у справі №906/453/19 в Північно-західному апеляційному господарському суді в розмірі 10000,00 грн.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали Господарського суду Житомирської області від 24.06.2021, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 ГПК України. При цьому частиною 4 цієї статті встановлено загальне правило, відповідно до якого інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас частиною 11 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, розподіл судових витрат пов`язується законодавцем із результатом розгляду справи та, відповідно, з вирішенням спору по суті або закінченням провадження у справі в інший передбачений процесуальним законом спосіб.
Загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 глави 6 розділу ІІІ ГПК України, зокрема у статті 194 ГПК України, якою передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Водночас відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, системний аналіз положень статей 123, 126, 129, 233, 237, 244 ГПК України свідчить про те, що питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом за результатами розгляду справи, а можливість ухвалення додаткового судового рішення з цього питання пов`язана з наявністю судового рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, та невирішенням у ньому питання про судові витрати.
Такий правовий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 31.10.2019 у справі №914/201/19, у якій Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглядав питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі. У зазначеній постанові Верховний Суд виходив із того, що оскарження ухвали про зупинення провадження у справі не є вирішенням спору по суті, а тому витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з апеляційним переглядом такої ухвали, не підлягають розподілу на цій стадії судового провадження.
Зазначений підхід отримав подальший розвиток у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №905/671/19, у якій зазначено, що питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного, а в подальшому і касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи, може бути предметом судового дослідження під час вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду спору по суті.
Аналогічний підхід викладено у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/4862/21, від 27.07.2022 у справі №907/418/21, від 11.05.2023 у справі №910/4631/22, а також в ухвалах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №903/834/20 та від 03.08.2022 у справі № 907/418/21, від 12.11.2024 у cправі №922/1064/24.
У цій справі предметом апеляційного перегляду була ухвала Господарського суду Житомирської області від 24.06.2021 про призначення повторної комплексної судової експертизи. Зазначеною ухвалою судом першої інстанції вирішено процесуальне питання, пов`язане з необхідністю проведення судової експертизи у справі. Така ухвала не містить вирішення заявлених позовних вимог, не визначає остаточних прав та обов`язків сторін за результатами розгляду спору та не закінчує розгляд справи по суті.
За наслідками апеляційного перегляду цієї ухвали Північно-західним апеляційним господарським судом постановою від 14.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.06.2021 - без змін.
Отже, переглянувши ухвалу про призначення експертизи, суд апеляційної інстанції лише перевірив правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права під час вчинення такої процесуальної дії. Вказаною постановою спір між сторонами по суті не вирішено, провадження у справі не закінчено, а розгляд позовних вимог продовжується.
Оскільки розгляд справи по суті не завершено, судом першої інстанції рішення по суті спору не ухвалювалося, а предметом апеляційного перегляду була лише проміжна ухвала Господарського суду Житомирської області про призначення повторної комплексної судової експертизи, яку постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 залишено без змін, а не вирішено спір по суті, у колегії суддів відсутні правові підстави для вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з апеляційним переглядом зазначеної ухвали суду першої інстанції.
За таких обставин витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, понесені ОСОБА_2 у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи, не підлягають розподілу на цій стадії судового провадження, а відтак у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
При цьому відмова у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення не позбавляє ОСОБА_2 права на відшкодування зазначених витрат у разі наявності відповідних правових підстав. Питання щодо їх розподілу може бути вирішено судом, який розглядатиме справу по суті, за результатами закінчення розгляду справи та з урахуванням загальних правил розподілу судових витрат, визначених статтею 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Дудяка Р.А. про ухвалення додаткового рішення у справі №906/453/19 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 287-289 ГПК України.
Головуюча суддя Кульчій І.М.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Мамченко Ю.А.
