ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.02.13р.
Справа № 21/5005/2686/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ в особі Дніпропетровського Регіонального Центру, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС", м. Дніпропетровськ
про стягнення 4 801 554,80 грн. за договором кредитування
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники :
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача 4 801 554,80 грн., з яких:
- заборгованість по кредиту у розмірі 3 830 361,00 грн.,
- прострочена заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом - 661 261,75 грн.,
- пеня за порушення строків погашення основного боргу - 286 463,56 грн.,
- пеня за порушення строків погашення процентів - 23 468,48 грн.,
шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме:
- автомобіль РЕНО 385, 1996 р.в., вантажний сідловий тягач, держномер 30040АА;
- автомобіль РЕНО АЕ380, 1996 р.в., вантажний сідловий тягач, держномер 35728АА;
- автомобіль РЕНО АЕ385, 1996 р.в., сідловий тягач-Е, держномер АЕ2603ВА;
- автомобіль РЕНО, 1996 р.в., вантажний сідловий тягач, держномер 35746АА;
- автомобіль РЕНО 38519Т, 1998 р.в., сідловий тягач, держномер 46057АА;
- автомобіль РЕНО АЕ430, 1998 р.в., сідловий тягач, держномер 52880АА;
- автомобіль РЕНО HR385, 1998 р.в., сідловий тягач-Е, держномер АЕ1522ВЕ;
- напівпричіп марки GROENEWECEN, 1994 р.в., бортовий-Е, держномер 24915АА;
- напівпричіп марки GROENEWECEN, 1994 р.в., бортовий-Е, держномер 24148АА;
- напівпричіп марки ВАН ХУЛ, 1995 р.в., бортовий, держномер 36005АА;
- напівпричіп марки ШМІТС, 1997 р.в., держномер 31520АА;
- напівпричіп марки ВАН ХУЛ, 1994 р.в., бортовий, держномер 36008АА;
- напівпричіп марки KELWERD, 1995 р.в., бортовий-Е, держномер АЕ10774АА;
- судно "Влас Чубарь", ідентифікаційний № ІМО 6912231, 1967 р.в., місткістю 1994 т.;
- судно "Димитрій Кантемир", ідентифікаційний № 7329924, 1973 р.в., суховантажний, місткістю 3712 т. та реалізації його на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження Державною виконавчою службою.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором кредитування № 221-060/06-КН від 28.12.08р. щодо своєчасності повернення кредиту та погашення відсотків за його використання.
Ухвалою господарського суду від 08.05.12р. у справі призначено судову економічну експертизу для підтвердження документально та арифметично розрахунку суми заборгованості відповідача перед позивачем, яку доручено провести Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
09.11.12р. від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз до господарського суду Дніпропетровської області надійшов висновок судово-економічної експертизи № 2156/2157-12 від 16.10.2012р.
Ухвалою від 12.11.12р. провадження у справі поновлено з 27.11.12р.
Відповідач надав відзив на позов від 26.11.12р. в якому повідомив про часткове погашення основного боргу у розмірі 100 000,00 грн., в підтвердження чого надав копії банківських виписок, згідно яких ним 14.10.11р. сплачено 100 000,00 грн. та зазначив, що визнає суму основного боргу в розмірі 3 037 773,00 грн. В іншій частині позовних вимог Відповідач просить відмовити.
10.12.2012 року Позивач надав до суду уточнення позовних вимог № 21 від 10.12.2012р. відповідно до яких збільшив позовні вимоги, а саме:
- основний борг - 3 830 361,00 грн.,
- борг по процентам - 1 583 644,09 грн.,
- пеню - 359 135,90 грн., з яких: 288 846,90 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту;, 70 289,00 грн. - пеня за несвоєчасну сплату прострочених процентів (т.2 а.с.138 - 145),
в іншій частині позовних вимог залишено без змін, та докази отримання цього уточнення відповідачем.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.
Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (п.3.11. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18).
З врахуванням викладеного, суд розцінює уточнення позовних вимог як збільшення позовних вимог та розглядає справу з їх врахуванням.
Відповідач у відзиві позов визнав частково у сумі 3 037 773,00 грн. , в решті позовних вимог просить відмовити, посилаючись на важке фінансове становище та світову фінансово-економічну кризу. Також у своєму відзиві відповідач зазначив, що він неодноразово звертався до позивача з пропозиціями щодо врегулювання спору та погашення виниклої заборгованості шляхом продажу заставного майна. Однак, зазначає відповідач, позивач пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю «ГлобусРС2 не прийняв, внаслідок чого заборгованість відповідача зростала.
Таким чином, відповідач вважає, що збільшенню заборгованості сприяли неправомірні дії банку, внаслідок чого, на думку відповідача, існують підстави для зменшення розміру відповідальності або звільнення боржника від відповідальності.
Ухвалою від 10.12.12р., на підставі клопотання відповідача, розгляд справи продовжено до 25.12.2012р.
Ухвалою господарського суду від 18.12.12р. провадження у справі № 21/5005/2686/2012 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі господарського суду Дніпропетровської області № 22/5005/10540/2012.
Листом від 30.01.13р. № 22/5005/10540/2012/4885/13 суддя господарського суду Дніпропетровської області Золотарьова Я.С. повідомила, що ухвалою від 24.01.2013р. по справі № 22/5005/10540/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" до Акціонерного Комерційного Банку "ТАС - Комерцбанк" в особі Центральної Дніпропетровської Філії АКБ "ТАС - Комерцбанк" про визнання кредитного договору недійсним, позов залишено без розгляду.
Ухвалою від 31.01.13р. провадження у справі поновлено з 25.02.13р. та призначено розгляд справи на 25.02.13р.
В судове засідання не з'явилися позивач та відповідач, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач через канцелярію суду надав заяву від 25.02.13р.про зупинення провадження у справі у зв'язку з оскарженням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2013р. по справі № 22/5005/10540/2012.
Суд відхилив зазначену заяву у зв'язку з тим, що ухвалою від 20.02.13р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд повернув скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-РС» скаржнику без розгляду.
Неявка представників сторін в судове засідання 25.02.13р. не перешкоджає вирішенню цього спору.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.
25.02.13р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши у попередніх судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" (далі - Позичальник, Відповідач) укладено Кредитний договір № 221-060/06-КН (надалі - Кредитний договір) та згідно до п.10.7. Кредитного договору, даний Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредитної лінії, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов Договору.
Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору, Банк має право надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а Позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії (надалі - кредитна лінія), сплати проценти за користування кредитною лінією та виконувати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.
Пунктом 1.2. Кредитного договору передбачено, що розмір кредитної лінії: 5 360 000,00 грн., який змінюється відповідно графіку, наведеного у додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору (далі - Графік).
Пунктом 1.3. Кредитного договору встановлений строк користування кредитною лінією: з 28.12.2006р. по 27.12.2009р. включно з урахуванням Графіку.
Відповідно до пункту 1.4. Кредитного договору плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів (далі - процентна ставка) становить 22% річних.
Цільове призначення кредитної лінії: придбання вантажного теплоходу класу "ріка-море" та проведення його ремонту (п.1.5. Кредитного договору).
Кредитна лінія використовується на цілі, вказані в п. 1.5 цього договору на умовах строковості, платності, повернення, цільового характеру використання та забезпеченості (п.2.2. Кредитного договору).
Кредитна лінія надається у гривні у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника з наступною оплатою за реквізитами контрактів, наданих Позичальником, або для подальшої конвертації (конверсії) на МВРУ (п.2.3. Кредитного договору).
Згідно п. 2.4. Кредитного договору кошти в рахунок кредитної лінії надаються Позичальнику при наявності у Банку відповідного письмового запиту про їх надання. При цьому Позичальник зобов'язаний виконати всі умови для надання кредитної лінії згідно п.п. 1.5, 2.3 та 5.1.
30.04.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 6 до Кредитного, відповідно до якої були внесені зміни до даного договору:
- п.1.2. розмір кредитної лінії: 5 360 000,00 грн., який змінюється відповідно графіку, наведеного у додатку № 5, що є невід'ємною частиною цього договору (далі - Графік);
- п.2.1. для обліку розрахунків за кредитною лінією відкривається позичковий рахунок № 20730010012501, для обліку нарахованих процентів за користування кредитною лінією відкривається рахунок № 20730010012501 в ВАТ "Сведбанк", МФО 300164;
- п. 2.4. кошти в рахунок кредитної лінії надаються Позичальнику при наявності у Банку відповідного запиту, який надається шляхом письмового повідомлення чи шляхом формування вихідних електронних повідомлень в системі дистанційного обслуговування. При цьому Позичальник зобов'язаний виконати всі умови для надання кредитної лінії згідно п.п. 1.5., 2.3 та 5.1., а також застрахувати на умовах, передбачених п.5.5. Договору майно, що є предметом застави;
- п. 3.3. проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 (включно) за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії;
- п. 3.4. та п.п. 3.4.1., 3.4.2. Кредитного договору у випадку зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позикового капіталу або зміни діючого законодавства, внесення змін до нормативних актів НБУ, зміни кредитної політики НБУ, зміни облікової ставки НБУ, Сторони домовились про можливість зміни умов цього Договору.
Про необхідність зміни розміру процентної ставки Банк повідомляє Позичальника у письмовій формі шляхом направлення листа з повідомленням про вручення.
10 червня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (надалі - Позивач).
Позичальник звертався до Банку з листами про видачу кредиту (т.1 а.с. 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77).
Банк видав Позичальнику кредит на загальну суму 5 772 200,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами (т.1 а.с. 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76) та не заперечується відповідачем.
Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Меморіальний ордер являється розрахунковим документом за яким здійснюється ініціювання переказу. Внутрішньобанківські перекази не можуть перевищувати 2 операційних днів/
Таким чином, меморіальний ордер є належним доказом виконання банком своїх зобов'язань щодо надання траншів (кредиту) позичальнику у відповідних сумах.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що у даному провадженні розглядаються вимоги про звернення стягнення на майно, що є предметом договору про забезпечення виконання зобов'язань Позичальником, а саме договір застави та іпотечний договір.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
За ч. 1 ст. 575 ЦК України, окремим видом застави є іпотека, що є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Виконання Позичальником зобов'язань за вищезазначеним Кредитним договором у забезпечується Договором застави № 221-073/06-ІТ150206 від 28 грудня 2006р., згідно з яким у заставу Банку передається рухоме майно, а саме вісім вантажних автомобілів марки РЕНО, сім напівпричепів вантажних, а також додатковим Договором № 1 від 31 жовтня 2007 р. до договору застави, яким із під застави виведено один автомобіль РЕНО і один напівпричіп і Договором про внесення змін та доповнень № 2 від 25 листопада 2009 р. до договору застави. Заставна вартість предмету застави складала 952 430 грн.
Відповідно до п. 3 Договору застави Заставодавець зобов'язався відповідати перед Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі-Банк), правонаступником якого є АТ "Сведбанк" (публічне), за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-РС" зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 221-060/06-КН від 28 грудня 2006 року та додаткових угод до нього в частині погашення суми основного зобов'язання за договором, сплати всіх процентів, комісій, пені та інших платежів, що виникнуть у зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань.
Крім того, в забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань 09 січня 2007 року між сторонами був укладений іпотечний договір № 221-01/07-ІН, а також Договір про внесення змін і доповнень № 1 від 26 листопада 2009 року до Іпотечного договору, згідно з яким у іпотеку Банку передано судно "Влас Чубарь", заставною вартістю 1 235 000 доларів США (еквівалент 6 236 750 грн.).
Згідно з п.1 Іпотечного договору Іпотекодавець зобов'язаний повністю погасити позичкову заборгованість, сплачувати проценти, пеню і штрафи, згідно з умовами Кредитного договору.
Також в забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань 05 квітня 2007 року був укладений Іпотечний договір № 221-014/07-ІН, а також Договір про внесення змін та доповнень № 1 від 26 листопада 2009 року до Іпотечного договору, згідно з яким у іпотеку Банку передано судно "Димітрій Кантемир", заставною вартістю 8 703 983,05 грн. Відповідно до п. 1 Іпотечного договору Іпотекодавець зобов'язався повністю погасити позичкову заборгованість, сплачувати проценти, пеню і штрафи, згідно з умовами Кредитного договору.
Причиною спору є невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань по кредитному договору №К-2100063 від 24.11.2010 року в частині повернення суми кредиту, відсотків за користування кредитом та пені за прострочення платежів.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобов'язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобов'язань.
Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч.3 ст. 346 ГК України).
Пунктом 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору, Банком надано Позичальнику кредит, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальними ордерами.
Факт надання Банком кредитних коштів Позичальнику, Відповідачем не заперечено та по суті підтверджено у відзиві на позов.
В зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по кредиту в сумі 3 830 361,00 грн.
З огляду на приписи договору, строк повернення кредитних коштів є таким, що настав.
Доказів сплати заборгованості по кредиту в сумі 3 830 361,00 грн. та сплати відсотків за користування кредитом в сумі 1 583 644,09 грн. відповідач до суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
В ході судового розгляду справи на підставі клопотання відповідача судом було призначено судову економічну експертизу для підтвердження документально та арифметично розрахунку суми заборгованості відповідача перед позивачем, яку доручено провести Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Згідно висновку №2156/2157-12 експертизи станом на 06.09.11р. документально підтверджено заборгованість Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС» за кредитним договором № 221-060/06-КН від 28.12.2006р. в сумі 4 800 681, 31грн., в тому числі:
- сума заборгованості за кредитом - 3 830 361,00 грн.,
- заборгованість за відсотками - 661 261,66 грн.,
- сума пені за прострочення погашення кредиту - 286 463,79 грн.,
- сума пені за прострочення сплати нарахованих відсотків - 22 594, 86 грн. (т. 2 а.с. 9-102).
10.12.2012 року Позивач надав до суду уточнення позовних вимог № 21 від 10.12.2012р. відповідно до яких збільшив позовні вимоги, а саме:
- основний борг - 3 830 361,00 грн.,
- борг по процентам - 1 583 644,09 грн.,
- пеню - 359 135,90 грн., з яких: 288 846,90 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту;, 70 289,00 грн. - пеня за несвоєчасну сплату прострочених процентів (т.2 а.с.138 - 145),
в іншій частині позовних вимог залишено без змін, та докази отримання цього уточнення відповідачем.
Відповідач у відзиві позов визнав частково у сумі 3 037 773,00 грн. , в решті позовних вимог просить відмовити, посилаючись на важке фінансове становище та світову фінансово-економічну кризу. Також у своєму відзиві відповідач зазначив, що він неодноразово звертався до позивача з пропозиціями щодо врегулювання спору та погашення виниклої заборгованості шляхом продажу заставного майна. Однак, зазначає відповідач, позивач пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю «ГлобусРС2 не прийняв, внаслідок чого заборгованість відповідача зростала.
Таким чином, відповідач вважає, що збільшенню заборгованості сприяли неправомірні дії банку, внаслідок чого, на думку відповідача, існують підстави для зменшення розміру відповідальності або звільнення боржника від відповідальності.
Суд не приймає доводи відповідача з наступних підстав.
У порядку пункту 3 статті 83 ГПК України суд при ухваленні рішення має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), а тому повністю звільнити відповідача від відповідальності за цими платежами суд не може.
Право зменшення розміру неустойки передбачено частиною 3 статті 551 ЦК, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків і за наявності інших обставин, що мають важливе значення.
Статтею 617 Цивільного кодексу України (ЦК) встановлено, що особа, що порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. А стаття 263 ГК непереборну силу трактує як надзвичайний або невідворотне за даних умов подія.
Аналогічні положення містяться і в статті 218 Господарського кодексу України (ГК), а саме те, що суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідач, як на підставу звільнення від відповідальності посилається на світову фінансово-економічну кризу.
Однак, стосовно негативного впливу економічної кризи на фінансово-господарську діяльність відповідача, слід зазначити, що економічна криза негативно вплинула і на фінансово-господарську діяльність позивача, тобто сторони перебувають у рівних умовах.
Крім того, суд враховує, що протягом слухання справи відповідачем не надано суду доказів хоча б часткової сплати боргу.
За клопотанням відповідача судом було призначено судову економічну експертизу для підтвердження документально та арифметично розрахунку суми заборгованості відповідача перед позивачем, яку доручено провести Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
09.11.12р. від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз до господарського суду Дніпропетровської області надійшов висновок судово-економічної експертизи № 2156/2157-12 від 16.10.2012р., який фактично підтвердив первісний розрахунок боргу, наданого позивачем при зверненні до суду з позовом.
За ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту в сумі 3 830 361,00 грн. та сплати відсотків за користування кредитом в сумі 1 583 644,09 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та зміна умов зобов'язання.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору, у випадку ненадходження на рахунок Банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів в строки, визначені у п.п. 1.3., 3.3., 3.4., 4.1., 7.5., 7.6., 7.7., 8.1 та 8.2 цього Договору, Позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим Договором, сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів у році приймається рівною фактичній кількості днів у році.
За порушення строків повернення кредиту позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 359 135,90 грн., з яких:
- 288 846,90 - пеня за несвоєчасну сплату кредиту;
- 70 289,00 грн. - пеня за несвоєчасну сплату прострочених процентів.
Частиною 1 статті 624 Цивільного кодексу України передбачено, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
З врахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 359 135,90 грн. підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем належними та допустимими доказами та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, сплачені позивачем за розгляд справи, у сумі 64 380,00 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 611, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 25, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" (49044, м. Дніпропетровськ, вул.. Гоголя, буд. 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23367269) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівка, 18-В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19356840) 5 773 140,99 грн., з яких:
- 3 830 361,00 грн. - заборгованість по кредиту,
- 1 583 644,09 грн. - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом у розмірі,
- 288 846,90 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту;
- 70 289,00 грн. - пеня за несвоєчасну сплату прострочених процентів,
шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме:
- автомобіль РЕНО 385, 1996 р.в., вантажний сідловий тягач, держномер 30040АА;
- автомобіль РЕНО АЕ380, 1996 р.в., вантажний сідловий тягач, держномер 35728АА;
- автомобіль РЕНО АЕ385, 1996 р.в., сідловий тягач-Е, держномер АЕ2603ВА;
- автомобіль РЕНО, 1996 р.в., вантажний сідловий тягач, держномер 35746АА;
- автомобіль РЕНО 38519Т, 1998 р.в., сідловий тягач, держномер 46057АА;
- автомобіль РЕНО АЕ430, 1998 р.в., сідловий тягач, держномер 52880АА;
- автомобіль РЕНО HR385, 1998 р.в., сідловий тягач-Е, держномер АЕ1522ВЕ;
- напівпричіп марки GROENEWECEN, 1994 р.в., бортовий-Е, держномер 24915АА;
- напівпричіп марки GROENEWECEN, 1994 р.в., бортовий-Е, держномер 24148АА;
- напівпричіп марки ВАН ХУЛ, 1995 р.в., бортовий, держномер 36005АА;
- напівпричіп марки ШМІТС, 1997 р.в., держномер 31520АА;
- напівпричіп марки ВАН ХУЛ, 1994 р.в., бортовий, держномер 36008АА;
- напівпричіп марки KELWERD, 1995 р.в., бортовий-Е, держномер АЕ10774АА;
- судно "Влас Чубарь", ідентифікаційний № ІМО 6912231, 1967 р.в., місткістю 1994 т.;
- судно "Димитрій Кантемир", ідентифікаційний № 7329924, 1973 р.в., суховантажний, місткістю 3712 т., щляхом реалізації на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження Державною виконавчою службою, про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" (49044, м. Дніпропетровськ, вул.. Гоголя, буд. 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23367269) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівка, 18-В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19356840) витрати по сплаті судового збору у сумі 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят грн. 00 коп.), про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 27.02.2013р.
