ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 11» лютого 2014 року Справа №18/1355/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.,
при секретарі Фільшиній Н.І.,
за участю представників:
ініціюючого кредитора (апелянта) - Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві - Чуйко Д.М., за довіреністю №287/07-12 від 13.01.2014 року;
кредитора - ПАТ «Кредитпромбанк» - не з'явився;
боржника (апелянта)- ТОВ «Завод газорозрядних ламп» - Бакланов Д.В., за довіреністю б/н від 01.07.2013 року; Деміхін Д.О., за довіреністю №557 від 16.01.2014 року;
арбітражного керуючого Сиротенко О.О. (апелянта) - Стемковська О.О., за довіреністю від 15.11.2013 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (вх.№3232П/2), апеляційну скаргу боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп» (вх.№3233П/2) та апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сиротенко Олександра Олександровича (вх.№3485П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. у справі №18/1355/12,
за заявою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, м. Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп», м.Полтава,
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. у даній справі (суддя Білоусов С.М.) визнано грошові вимоги в наступних розмірах і черговості:
1) Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (вул. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36008) в сумі 1051421,26 грн. та наступній черговості:
967877,01 грн. - основного боргу включено до третьої черги реєстру вимог кредиторів;
83544,25 грн. - штрафні санкції та пеня включено до шостої черги реєстру вимог кредиторів.
2) Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (м. Київ в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27, м. Полтава, 36014) в сумі 4387861,29 грн. та наступній черговості:
1073,00 грн. - витрати по сплаті судового збору (перша черга).
381300,00 грн. - основний борг, що забезпечений заставою - до першої черги реєстру вимог кредиторів;
4003513,88 грн. - основний борг, що не забезпечений заставою, - до четвертої черги;
З047,41 грн. - штрафні санкції та пеня - до шостої черги.;
3) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Полтаві (вул. Автобазівська, 2/9, корп. 16, м. Полтава, 36008) на суму 1324306,95 грн. до другої черги реєстру вимог кредиторів;
4) Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (вул. Червоноармійська, 3, кімн. 705, м. Полтава, 36000) на суму 1809480,23 грн. в наступній черговості:
1175331,71 грн. (заборгованість із сплати єдиного соціального внеску) - до другої черги реєстру вимог кредиторів;
375927,16 грн. (заборгованість зі сплати пільгових пенсій) - до третьої черги реєстру вимог кредиторів;
258221,36 грн. (заборгованість із сплати штрафних санкцій та пені) - до шостої черги реєстру вимог кредиторів.
5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський газовий завод» (вул. Заводська, 3, м. Полтава, 36007) на суму 1 187 191,78 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів та 1073,00 грн. - витрат по сплаті судового збору до першої черги реєстру вимог кредиторів.
6) Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ в особі Кременчуцької філії ПАТ «Кредитпромбанк» (вул. Леніна, 9-6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на суму 351326011,53 грн. та 1073,00 грн. - витрат по сплаті судового збору до першої черги реєстру вимог кредиторів.
7) Вимоги колишніх працівників боржника по заробітній платі на загальну суму 1925768,81 грн.
Визнані вимоги внесено до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп» (вул. Заводська, 3, м.Полтава, 36007) у визнаних судом розмірах та визначеній черговості.
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ на дії розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. - задоволено.
Усунуто розпорядника майна арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних лами».
Розпорядником майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» призначено арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича (свідоцтво Міністерства юстиції України НОМЕР_1 від 28.03.2013 р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого).
Зобов'язано боржника надати розпоряднику майна документи фінансово-господарської діяльності підприємства.
Зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича скликати та провести збори кредиторів ТОВ «Завод газорозрядних ламп», які мають відбутися до 10.11.2013 року за місцезнаходженням боржника.
Засідання суду, на якому має бути винесена ухвала суду про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство боржника, призначено на 10.12.2013 р. о 11 год. 00 хв. (т.6.,а.с.24-36).
Ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, частково не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 10.10.2013р., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року по справі №18/1355/12 в частині:
- задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк» на суму 351326011,53 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів першої черги;
- задоволення скарги ПАТ «Кредитпромбанк», м. Київ на дії розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Телешуна Юрія Володимировича, на підставі якої, усунуто розпорядника майна арбітражного керуючого Телешуна Юрія Володимировича від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп»;
- призначення нового розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича (свідоцтво Міністерства юстиції України НОМЕР_1 від 28.03.2013р. про право зайняття діяльністю арбітражного керуючого), та зобов'язання розпорядника майна арбітражного керуючого Сиротенка О.О. скликати та провести збори кредиторів ТОВ «Завод газорозрядних ламп».
В іншій частині ініціюючий кредитор просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. по справі №18/1355/12 залишити без змін (т.6,а.с.47-49).
В обґрунтування апеляційної скарги ініціюючий кредитор посилається на те, що ухвала господарського суду Полтавської області є передчасною і винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 526, 546, 553-559 Цивільного кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ст.ст. 4, 42,43, 32-34, 36, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 13, 14, 16 п. 8, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апелянт зазначає, що ТОВ «Завод газорозрядних ламп», не був отримувачем коштів за кредитом, а є поручителем та заставодавцем за кредитною угодою. За умовами кредитного договору, укладеного між ТОВ «Торговий дім ГРЛ» та ПАТ «Кредитпромбанк», термін погашення кредиту наступає 21.04.2017 р.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 Цивільного кодексу України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставодавцем (іпотекодержателем) за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами Цивільного кодексу України не передбачена.
Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
На думку апелянта, ПАТ «Кредитпромбанк» не надав доказів існування у ТОВ «Торговий дім ГРЛ» боргу за кредитним договором станом на момент звернення банком до суду з заявою про визнання кредиторських вимог. За таких обставин, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку стосовно настання відповідальності у поручителя, тобто боржника по справі.
Апелянт вважає, що за нормами чинного законодавства, ПАТ «Кредитпромбанк» не може бути включеним до реєстру вимог кредиторів, більш того в першу чергу, з грошовими вимогами до боржника - ТОВ «Завод газорозрядних ламп», ще й не підтвердивши належними доказами суму боргу.
Крім того, Управління Пенсійного фонду України в м. Полтаві не погоджується із задоволенням скарги ПАТ «Кредитпромбанк» на дії розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Телешуна Ю.В., на підставі якої, його усунуто від виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника та призначено нового розпорядника майна - арбітражного керуючого Сиротенка О.О. На думу апелянта арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. усунуто від виконання ним обов'язків розпорядника майна безпідставно та необґрунтовано.
Апелянт зазначає, що скарга ПАТ «Кредитпромбанк» на дії розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» Телешуна Ю.В., була надана лише в суді 10.10.2013 р., тобто ні арбітражний керуючий Телешун Ю.В., ні Управління Пенсійного фонду України в м. Полтаві, а також і інші кредитори не мали можливості ознайомитись із скаргою та висловити свою думку стосовно неї. Також, на думку апелянта у відповідності до 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є виключною компетенцією загальних зборів кредиторів.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. апеляційну скаргу ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві прийнято до провадження та призначено до розгляду (т.6,а.с.43-46).
Боржник - ТОВ «Завод газорозподільних ламп», також частково не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 10.10.2013р., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. по справі №18/1355/12 в частині:
- задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк» на загальну суму 351326011,53грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів першої черги;
- задоволення скарги ПАТ «Кредитпромбанк», м. Київ на дії розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Телешуна Юрія Володимировича, на підставі якої, усунуто розпорядника майна арбітражного керуючого Телешуна Юрія Володимировича від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп».
- призначення нового розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича (свідоцтво Міністерства юстиції України НОМЕР_1 від 28.03.2013р. про право зайняття діяльністю арбітражного керуючого), та зобов'язання розпорядника майна арбітражного керуючого Сиротенка О.О. скликати та провести збори кредиторів ТОВ «Завод газорозрядних ламп».
В іншій частині боржник просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. по справі №18/1355/12 залишити без змін (т.6,а.с.86-92).
В обґрунтування апеляційної скарги боржник посилається на ті ж обставини, що викладені в апеляційній скарзі ініціюючого кредитора. Апеляційні скарги ініціюючого кредитора та боржника є ідентичними.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. апеляційну скаргу боржника - ТОВ «Завод газорозрядних ламп» прийнято до провадження та призначено до розгляду (т.6,а.с.82-85).
Крім того, апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. подав арбітражний керуючий Сиротенко О.О. в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, арбітражний керуючий просить змінити ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. у справі №18/1355/12 в частині визнання кредитором ТОВ «Полтавський газовий завод» на суму 1187191,78 грн. та 1073,00 грн. - витрат по сплаті судового збору та в частині визнання вимог колишніх працівників боржника по заробітній платі на загальну суму 1925768,81 грн.; змінити ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. у справі №18/1355/12 шляхом визначення черговості задоволення вимог визнаних грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк» (т.6, а.с.212-216).
В обґрунтування апеляційної скарги арбітражний керуючий Сиротенко О.О. посилається на те, що місцевим господарським судом безпідставно визнано вимоги ТОВ «Полтавський газовий завод» на суму 1 187 191,78 грн. та 1073,00грн. витрат по сплаті судового збору, оскільки такі вимоги були заявлені після спливу встановленого ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» тридцятиденного строку, який є присічним.
Також, апелянт вважає, що місцевим господарським судом необґрунтовано визнано вимоги колишніх працівників боржника по заробітній платі на загальну сум 1 925 768, 81 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні документи з даними обліку боржника, які б свідчили про кількість працівників боржника, штатний розпис, відомості щодо особи працівника підприємства, розміру заробітної плати особи та взагалі будь-які документи, які б давали підстави зважати, що особа взагалі є колишнім працівником боржника та має підстави щодо виплати йому заробітної плати.
Крім того, арбітражний керуючий Сиротенко О.О. зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника абовизнання його банкрутом» у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені). Однак, визнаючи вимоги ПАТ «Кредитпромбанк», місцевий господарський суд не визначив черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір основного боргу, неустойки (штрафу, пені).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сиротенко О.О. прийнято до провадження та призначено до розгляду (т.6,а.с.209-2011).
Враховуючи, що УПФУ в Київському районі в м. Полтаві, ТОВ «Завод газорозрядних ламп» та арбітражний керуючий Сиротенко О.О. оскаржують в апеляційному порядку одну й ту ж саму ухвалу місцевого господарського суду, а саме - ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. у справі №18/1355/12, зазначені апеляційні скарги ініціюючого кредитора, боржника та арбітражного керуючого ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013р. були об'єднані в одне апеляційне справдження по справі №18/1355/12.
Боржник подав до Харківського апеляційного господарського суду заяву про зупинення провадження у справі та заборону вчинення певних дій (вх.№10145 від 25.10.2013р.), в якій боржник просить суд винести ухвалу, якою зупинити провадження у справі №18/1355/12 до розгляду апеляційної скарги ТОВ «Завод газорозрядних ламп» на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. по справі №18/1355/12 Харківським апеляційним господарським судом по суті; заборонити вчиняти будь-кому будь-які дії відносно майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп»; заборонити новому призначеному розпоряднику майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражному керуючому Сиротенко О.О. скликати та проводити збори кредиторів ТОВ «Завод газорозрядних ламп», які зобов'язано скликати та провести до 10.11.2013р. ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. (т.6,а.с.128-130).
Арбітражний керуючий Телешун Ю.В. надав відзив (вх.№10479 від 05.11.2013р.) на апеляційні скарги УПФУ в Київському районі м. Полтава та ТОВ «Завод газорозрядних ламп», в якому просив зазначені апеляційні скарги задовольнити в повному обсязі (т.6,а.с.163-165). В обґрунтування своєї позиції по справі арбітражний керуючий Телешун Ю.В. посилається на те, що ним належним чином, в установленому законом порядку виконувались обов'язки розпорядника майна боржника та не допускались порушення п. 9 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Арбітражний керуючий Сиротенко О.О. надав пояснення (вх.№10561 від 07.11.2013р.) до апеляційних скарг, в яких зазначив, що судом першої інстанції правомірно задоволено скаргу на дії розпорядника майна та усунуто арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника, оскільки арбітражним керуючим Телешуном Ю.В. неправомірно були включені до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ «Полтавський газовий завод», а також вимоги ТОВ «Торговий дім «ГРЛ», хоча, як було встановлено в судовому засіданні місцевого господарського суду, заява про визнання кредиторських вимог від ТОВ «Торговий дім «ГРЛ» до суду не надходила. (т. 6, а.с. 171-176).
ПАТ «Кредитпромбанк» надав відзив на апеляційні скарги (вх. №10918 від 19.11.2013р.), в якому просив ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. по справі №18/1355/12 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
В обґрунтування своєї позиції по справі кредитор ПАТ «Кредитпромбанк» посилається на те, що право пред'явлення заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Завод газорозрядних ламп» у ПАТ «Кредитпромбанк» та включення вимог до реєстру кредиторів виникло на підставі укладення з останнім договору поруки, іпотечного договору та договорів застави в якості забезпечення виконання вимог за кредитним договором № 04/69/07-КЛТ від 22.08.2007 (далі - Кредитний договір) та всіх додаткових угод до нього, який укладено між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Торговий дім «ГРЛ».
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Крім того ч. З названої статті передбачено, що солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
ПАТ «Кредитпромбанк» вважає, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не обмежують право кредитора на звернення з грошовими вимогами до майнового поручителя у випадку, якщо основний боржник не розрахувався. Це право, а відповідно, і зобов'язання майнового поручителя - боржника перед банком передбачені умовами кредитного договору, договорів застави та договору іпотеки.
Також , ПАТ «Кредитпромбанк» вважає, що місцевим господарським судом правомірно усунуто арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника, оскільки останнім не належно виконуються обов'язки розпорядника майна: не проведено аналіз господарської, фінансової та інвестиційної діяльності боржника; не складено та не надано суду реєстр кредиторів; не скликано та не проведено збори кредиторів, у в строки встановлені законом, що може призвести до порушення прав ПАТ «Кредитпромбанк», як заставного кредитора, та до затягування справи.
10.12.2013 року від ПАТ «Кредитпромбанк» до Харківського апеляційного господарського суду надійшли уточнення до апеляційної скарги (вх.№11869), в яких просить визнати його кредитором у справі з вимогами у розмірі 430596247,21 грн., з яких 156990001,86 грн. - вимоги забезпечені заставою та іпотекою майна боржника до першої черги; 1073,00 - судовий збір до першої черги; 272428250,19 грн., вимоги які не забезпечені заставою до четвертої черги та 1176922,16 грн. - пеня до шостої черги.
ПАТ «Кредитпромбанк» 19.12.2013 року надав через канцелярію суду додаткові документи по справі (вх.№12233), а саме копії вимог, які направлялися на адресу боржника та ТОВ «Торговий дія ГРЛ». Вказані документи долучені до матеріалів справи.
Також 19.12.2013 року через канцелярію суду від арбітражного керуючого Сиротенко О.О. надійшли пояснення (вх.№12257) щодо включення до реєстру вимог кредиторів вимог колишніх працівників боржника по заробітній платі та щодо черговості задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк».
29.01.2014 року Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві надало до суду відзив на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сиротенко О.О. (вх.№862), в якому просить вимогу щодо зміни черговості задоволення визнаних судом першої інстанції вимог ПАТ «Кредитпромбанк» залишити без задоволення, у зв'язку із безпідставністю визнання таких вимог, а в частині інших вимог апеляційної скарги покладається на розсуд суду.
ТОВ «Завод газорозрядних ламп» надало відзиви на апеляційну скаргу УПФУ Київського району в м.Полтаві (вх.№863), в якому підтримує позицію скаржника, а також відзив на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сиротенко О.О. (вх.№864), в якому просить залишити її без задоволення.
До початку судового засідання 11.02.2014 року від арбітражного керуючого Сиротенко О.О. надійшов лист (вх.№1196), в якому він повідомив, що ТОВ «Торговий дім ГРЛ» в стані припинення, в банкрутстві та в самоліквідації не знаходиться, в підтвердження чого надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, арбітражний керуючий Сиротенко О.О. повідомив, що він відмовляється від своїх вимог апеляційної скарги в частині скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року щодо визнання вимог колишніх працівників боржника по заробітній платі на загальну суму 1925768,81 грн.
Апелянт - ПАТ «Кредитпромбанк» у судове засідання 11.02.2014 року не з'явився, однак надав клопотання (вх.№1151 від 10.02.2014 року), в якому просить судове засідання провести без участі уповноваженого представника, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні та неможливістю явки.
Колегія суддів порадившись, дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за відсутністю представника ПАТ «Кредитпромбанк», який є одним із апелянтів у даній справі, а також враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався та у скаржника було достатньо часу надати всі необхідні документи, які мають суттєве значення для розгляду справи по суті і розгляд справи за його відсутні не буде порушенням або обмеженням його прав в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання апеляційного господарського суду з'явились представники УПФУ в Київського району в м.Полтаві, арбітражного керуючого Сиротенко О.О. та боржника, які оголосили свої доводи вимог та заперечення по даній справі.
Розглянувши заяву боржника про зупинення провадження у справі та заборону вчинення певних дій (вх.№10145 від 25.10.2013р.) колегія суддів зазначає наступне.
Щодо клопотання боржника про зупинення провадження у справі №18/1355/12 до розгляду апеляційної скарги ТОВ «Завод газорозрядних ламп» на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. по справі №18/1355/12 Харківським апеляційним господарським судом по суті колегія суддів вказує, що у відповідності до ч. 4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом та у відповідності до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для зупинення провадження у справі.
Таким чином, клопотання боржника про зупинення провадження у справі №18/1355/12 не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання боржника про заборону вчиняти будь-кому будь-які дії відносно майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп», заборону новому призначеному розпоряднику майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражному керуючому Сиротенко О.О. скликати та проводити збори кредиторів ТОВ «Завод газорозрядних ламп» колегія суддів вказує, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарські суди, крім передбачених заходів, також можуть вчиняти і інші заходи для збереження майна.
Отже, господарський суд у справі про банкрутство не позбавлений можливості застосовувати інші заходи, які, за переконанням суду, є необхідними у даному випадку.
Пунктом 73 Постанови Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» передбачено, що згідно з частиною першою статті 12 Закону про банкрутство господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у тому числі передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено заходи до забезпечення позову (в даному випадку забезпечення вимог кредиторів), до яких, зокрема належать заборона відповідачеві вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Належними та допустимими заходами забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство є, зокрема заборона вчиняти певні дії щодо майна та грошових коштів боржника, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать боржнику та заборона іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.
Разом з цим, приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову (в даному випадку забезпечення вимог кредиторів) є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Однак боржником, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не наведено та не надано суду доказів на підтвердження того, що невжиття викладених у заяві заходів забезпечення вимог кредиторів будь-яким чином утруднить чи зробити неможливим виконання або оскаржуваної ухвали або будь-якого іншого судового рішення у даній справі.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання боржника про заборону вчиняти будь-кому будь-які дії відносно майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп», заборону новому призначеному розпоряднику майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражному керуючому Сиротенко О.О. скликати та проводити збори кредиторів ТОВ «Завод газорозрядних ламп».
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників УПФУ Київського району у м.Полтаві, арбітражного керуючого Сиротенко О.О. та боржника, колегією суддів встановлено наступне.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.07.2012р. за заявою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на підставі ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було порушено провадження у даній справі про банкрутство ТОВ «Завод газорозрядних ламп» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. (т.1,а.с.1-2).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.09.2012р., зокрема: визнано вимоги Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві в розмірі 1402303,85 грн., в тому числі: 1175331,71 грн. - заборгованість по єдиному соціальному внеску та 226972,14 грн. - заборгованість по витратам на сплату по виплаті і доставці пільгових пенсій; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві в десятиденний термін подати до офіційного друкованого органу (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр») оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп», вул. Заводська, 3, м. Полтава, 36007 (ідентифікаційний код 31618588); введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Завод газорозрядних ламп», призначено розпорядником майна товариства арбітражного керуючого Телешуна Юрія Володимировича (ліц. АГ № 594766 від 15.03.2011 року) (т. 2, а.с. 113-116).
Публікація оголошення про порушення справи № 18/1355/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп» розміщена в газеті «Голос України» №190 (5440) від 10.10.2012 р. (т.2, а.с.123).
10.10.2013р. господарським судом Полтавської області винесено оскаржувану ухвалу, якою визнано грошові вимоги кредиторів ТОВ «Завод газорозрядних ламп» та внесено їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Завод газорозрядних ламп», а також задоволено скаргу на дії розпорядника майна боржника, усунуто розпорядника майна - арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника та розпорядником майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О. (т.6, а.с.24-36).
Колегія суддів зазначає, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. про визнання та внесення до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Завод газорозрядних ламп» грошових вимог наступних кредиторів: Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, ТОВ «Полтавський газовий завод», ПАТ «Кредитпромбанк», м. Київ в особі Кременчуцької філії ПАТ «Кредитпромбанк», вимоги колишніх працівників боржника по заробітній платі. Також, оскаржуваною ухвалою задоволено скаргу на дії розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Телешуна Ю.В., усунуто розпорядника майна арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних лами» та розпорядником майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.
Арбітражний керуючий Сиротенко О.О. у своїй апеляційній скарзі (вх.№3485) просив суд, зокрема, змінити ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року в частині визнання вимог колишніх працівників боржника по заробітній платі на загальну суму 1925768,81 грн., однак 11.02.2014 року до початку судового засідання надав уточнення (заяву), в яких він повідомив, що відмовляється від своїх вимог в зазначеній частині.
Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, особі, яка подала апеляційну скаргу, надається право, як уточнювати свої вимоги, так і відмовлятися від них.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду розглянувши заяву скаржника - арбітражного керуючого Сиротенко О.О. щодо часткової відмови від вимог апеляційної скарги, перевірила матеріали справи та вважає, що вона не суперечить діючому законодавству та розгляд його апеляційної скарги слід здійснювати з урахуванням часткової відмови від вимог апеляційної скарги.
Отже, вимоги апеляційної скарги арбітражного керуючого Сиротенко О.О. зводяться тільки до зміни ухвали господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року у справі в частині визнання кредитором ТОВ «Полтавський газовий завод» на суму 1187191,78 грн. та 1073,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Враховуючи, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. лише в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ТОВ «Полтавський газовий завод», ПАТ «Кредитпромбанк», а також в частині задоволення скарги на дії розпорядника майна боржника, усунення розпорядника майна арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних лами» та призначення розпорядником майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Сиротенка О.О., то апеляційний перегляд справи здійснюється в межах заявлених апеляційних вимог.
Щодо визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ТОВ «Полтавський газовий завод», ПАТ «Кредитпромбанк» колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; до поточних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 вказаного Закону вимоги конкурсних, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно ч. 6 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються до реєстру вимог кредиторів.
Абзацом 6 ст. 1 Закону передбачено, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Черговість задоволення вимог кредиторів передбачена ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Як було зазначено вище, оскаржуваною ухвалою господарського суду Полтавської області визнані грошові вимоги ТОВ «Полтавський газовий завод» на суму 1187191,78 грн. включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, та 1073,00 грн. витрат по сплаті судового збору, які включено до першої черги реєстру вимог кредиторів (п.п. 5 п. 1 резолютивної частини ухвали).
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала, винесена господарським судом за результатами попереднього засідання, підлягає оскарженню лише у випадку, якщо в ній господарський суд вирішив питання про визнання або відмову у визнанні вимог кредитора.
Господарський суд Полтавської області в ухвалі від 10.10.2013 року кредиторські вимоги ТОВ «Полтавський газовий завод» не розглядав по суті, а тільки зазначив в резолютивній частині розмір визнаних та включених вимог до реєстру кредиторів.
В матеріалах справи наявна самостійна ухвала від 23.07.2013 року, якою було розглянуто і визнано, зокрема, грошові вимоги ТОВ «Полтавський газовий завод». Вказана ухвала не була оскаржена, тобто є такою, що набрала законної сили.
Таким чином, в даному випадку, ухвала господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року в частині визнання грошових вимог та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Полтавський газовий завод» безпідставно оскаржена, в зв'язку з тим, що в ній господарський суд не вирішував питання про визнання або відмову у визнанні вимог. Отже, в задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого Сиротенко О.О. щодо зміни оскаржуваної ухвали в частині визнання ТОВ «Полтавський газовий завод» кредитором слід відмовити.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року визнано грошові вимоги ПАТ «Кредитпромбанк», м. Київ в особі Кременчуцької філії ПАТ «Кредитпромбанк» на суму 351326011,53 грн. та 1073,00 грн. - витрати по сплаті судового збору, які включено до першої черги реєстру вимог кредиторів (п.п. 6 п. 1 резолютивної частини ухвали).
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені) (в редакції статті, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. Обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом, оскільки відповідно до статті 14 Закону конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.
Згідно матеріалів справи ПАТ «Кредитпромбанк» 07.09.2012 року звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою по визнання кредиторських вимог у розмірі 355801777,61 грн. та 1073,00 грн. судового збору.
23.10.2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся до суду із заявою про визнання його кредитором боржника на суму 351326011,53 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 22.08.2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Торговий дім «ГРЛ» (позичальник) було укладено кредитний договір №04/69/07-КЛТ.
Відповідно до п. 1.1 сторони визначили, що вищевказаним кредитним договором встановлюється процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 20000000,00 доларів США, з повною або частковою конвертацією у євро та національну валюту України, процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування і сплати процентів за отриманими кредитами, нарахування і сплати комісії, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів.
Згідно пункту 1.2 кредитного договору зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору («додаткова угода»), в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 цього договору та термін його кінцевого повернення, визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5 цього договору.
Відповідно до пункту 3.4.5 кредитного договору на позичальника покладено обов'язок повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 21 серпня 2013 року зі своїх поточних рахунків на рахунки банку, що вказані у додаткових угодах.
В подальшому, додатковою угодою №122 від 20.01.2011 року до субкредитної угоди №04/69/07-КЛТ від 22.08.2007 року було внесено зміни, зокрема, збільшено суму загальної еквівалентності кредитів (траншів) до 39400000,00 доларів США.
Крім того, пункт 3.4.5 кредитного договору викладено в новій редакції, а саме, на позичальника покладено обов'язок повністю погасити заборгованість за субкредитами у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 21 квітня 2017 року зі своїх поточних рахунків на рахунки банку-учасника, що вказані у додаткових угодах.
Розділом 4 кредитного договору №04/69/07-КЛТ від 22.08.2007 року «Забезпечення вимог банку» узгоджено, що усі вимоги банку до позичальника, що виникнуть у майбутньому за цим договором та додатковими угодами, укладеними в рамках цього договору, забезпечуються заставою майна та майнових прав, що належать позичальнику та третім особам, за укладеними договорами застави (пункт 4.1)
Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів за користування ними, комісій та пені, зокрема, є: майнове поручительство ТОВ «Завод газорозрядних ламп» із іпотекою нежитлових будівель, що знаходяться за адресою; Україна, м.Полтава, вул. Заводська, буд. 3 в кількості 40 найменувань згідно з іпотечним договором №04/69/І 03/07 від 22.08.2007 року; майнове поручительство ТОВ «Завод газорозрядних ламп» із заставою обладнання, передавальних пристроїв, інвентара, меблів згідно з договором застави №04/69/З 06/07 від 22.08.2007 року; поручительством ТОВ «Завод газорозрядних ламп» згідно з договором поруки №04/69/П 08/07-ПЛТ від 22.08.2007 року.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія договору застави №04/69/З 16/08 від 22.12.2008 року з додатковими угодами до нього, який також було укладено між боржником та ПАТ «Кредитпромбанк» з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, які укладені між банком та ТОВ «Торговий дім «ГРЛ».
Що стосується кредиторських вимог, які виникли на підставі укладених між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Завод газорозрядних ламп» іпотечного договору №04/69/І 03/07 від 22.08.2007 року з урахування додаткових угод до нього; договору застави №04/69/З 06/07 від 22.08.2007 року, з урахуванням додаткових угод до нього та договору застави №04/69/З 16/08 від 20.12.2008 року, з урахуванням додаткових угод до нього, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно вказаного договору іпотеки, ТОВ «Завод газорозрядних ламп» у забезпечення зобов'язань боржника (ТОВ «ТД «ГРЛ») перед іпотекодержателем за кредитним договором надав іпотекодержателю (ПАТ «Кредитпромбанк») в іпотеку майно (додаток №1 до договору).
Пунктом 1.2 іпотечного договору передбачено, що у разі набуття іпотекодержателем підстав для звернення стягнення на майно, у відповідності до положень розділу 4 цього договору, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору, на умовах передбачених цим договором.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 іпотечного договору іпотека виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору і діє до повного виконання боржником зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором.
Іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов кредитного договору, або порушення іпотекодавцем умов цього договору.
Згідно умов договорів застави №04/69/З 06/07 від 22.08.2007 року, з урахуванням додаткових угод до нього і №04/69/З 16/08 від 20.12.2008 року, з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ «Завод газорозрядних ламп» (майновий поручитель, заставодавець) передав у забезпечення зобов'язань боржника (ТОВ «Торговий дім ГРЛ») за кредитним договором, а заставодержатель (ПАТ «Кредитпромбанк») прийняв в заставу майно (додаток №1 до договорів).
Пунктами 1.2 договорів застави передбачено, що у разі набуття заставодержателем підстав для звернення стягнення на майно, у відповідності до положень розділу 4 цих договорів, заставодержатель вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору, на умовах передбачених цими договорами.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договорів застави, право застави виникає у заставодержателя з моменту підписання цих договорів. Договори застави набувають чинності з моменту підписання і діють до повного виконання боржником зобов'язань перед заставодержателем за кредитним договором.
Пунктом 4.2 зазначених договорів застави, сторони визначили, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов кредитного договору, або порушення заставодавцем умов цього договору.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» випливають із правовідносин, що походять із майнової поруки, а саме із договорів застави та договору іпотеки, укладених боржником - ТОВ «Завод газорозрядних ламп» з ПАТ «Кредитпромбанк», в забезпечення основного кредитного зобов'язання ТОВ «Торговий дім «ГРЛ» перед ПАТ «Кредитпромбанк».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 572 Цивільного кодексу України визначає, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
При цьому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Частина 1 ст. 583 Цивільного кодексу України визначає, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.
Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п. 3, 7 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.
Майновий поручитель несе відповідальність перед банком у разі невиконання позичальником умов кредитного договору тільки власним майном, переданим в іпотеку, заставу, а не в сумі грошових коштів, наданих банком позичальнику з урахуванням процентів, нарахованих за користування кредитом та інших платежів.
Статтею 42 Закону України «Про іпотеку» передбачено право, а не обов'язок майнового поручителя (іпотекодержателя) виконувати основне зобов'язання за боржника.
Згідно умов договорів застави та іпотеки, банк є іпотекодержателем та заставодержателем, а ТОВ «Завод газорозрядних ламп» є тільки іпотекодавцем та заставодавцем, тобто боржник виступає майновим поручителем позичальника - ТОВ «ТД «ГРЛ» і несе відповідальність перед банком тільки власним майном, переданим в іпотеку та заставу в забезпечення виконання зобов'язань третьою особою за укладеними банком з нею кредитними договорами.
Оскільки, боржник ТОВ «Завод газорозрядних ламп» не є позичальником за кредитними договорами і не отримував грошові кошти в кредит у банка за цими договорами, боржник не має зобов'язань повернути кошти та сплатити відсотки, а також інші платежі за кредитними договорами. Боржник - ТОВ «Завод газорозрядних ламп» відповідно до договорів застави та договору іпотеки є тільки майновим поручителем за зобов'язаннями позичальника - ТОВ «ТД «ГРЛ».
Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у боржника - майнового поручителя за договором іпотеки та за договорами застави відсутні перед банком зобов'язання грошового, тобто фінансового характеру.
За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» до ТОВ «Завод газорозрядних ламп», які ґрунтуються на договорі іпотеки та на договорах застави є такими, що не мають статусу грошових, а отже не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» в межах справи про банкрутство ТОВ «Завод газорозрядних ламп», які ґрунтуються на договорах застави та іпотеки, захищені положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, ч. 2 ст. 26 спеціального Закону, де встановлено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Проте, договори застави та іпотеки, виходячи з вищевказаних вимог Цивільного кодексу України, Законів України «Про заставу» та «Про іпотеку», не породжують у боржника - майнового поручителя, який не є позичальником за кредитним договором, зобов'язань перед банком саме грошового характеру.
Що стосується кредиторських вимог, які випливають із поручительства ТОВ «Завод газорозрядних ламп» згідно з договором поруки №04/69/П 08/07-ПЛТ від 22.08.2007 року, колегія суддів зазначає таке.
22.08.2007 року ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Завод газорозрядних ламп» (поручитель) уклали договір поруки №04/69/П 08/07-ПЛТ, у відповідності до якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ «Торговий дім «ГРЛ» за кредитним договором №04/69/07-КЛТ від 22.08.2007 року, укладеним між банком та позичальником. В подальшому до договору поруки №04/69/П 08/07-ПЛТ від 22.08.2007 року укладалися додаткові угоди, які є його невід'ємною частиною.
У договорі поруки сторони погодили, що у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами, що передбачені кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку не пізніше трьох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість за позичальника за кредитним договором (пункт 2.1 договору поруки).
Крім того, сторони передбачили, що відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором (пункт 2.2 договору).
Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Аналіз статей 553, 554 Цивільного кодексу України свідчить про те, що порука - це забезпечувальне зобов'язання, яке виникає внаслідок невиконання боржником основного зобов'язання і у цьому випадку боржник та поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у тому числі одночасно від боржника та поручителя.
Таким чином, порука є додатковим зобов'язанням і правила щодо солідарного обов'язку основного боржника та поручителя починають діяти у випадку невиконання основного зобов'язання, забезпеченого порукою, у тому числі при настанні строку виконання зобов'язання внаслідок порушення щодо основного боржника справи про банкрутство (ч. 15 ст. 11, ст. 23 Закону про банкрутство). У іншому випадку, тобто коли строк виконання основного зобов'язання не настав, підстави для покладення на поручителя відповідальності за виконання такого зобов'язання відсутні.
Отже, виходячи з приписів вищезазначених норм чинного законодавства, право вимоги до боржника - поручителя виникає у кредитора лише у разі порушення зобов'язання основним боржником.
При вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин слід враховувати, що згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
За умовами пункту 3.4.5 кредитного договору, укладеного між банком та ТОВ «Торговий дім «ГРЛ», останній має виконати зобов'язання за цим договором, тобто повернути всю суму кредиту у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 21.08.2017 року. Отже, з цієї дати настає невиконання (прострочення виконання) зобов'язання за цим договором.
Вказаний строк не настав, як до порушення провадження у справі про банкрутство так і на момент звернення ПАТ «Кредитпромбанк» з кредиторськими вимогами. При цьому, в межах даної справи розглядаються кредиторські вимоги до поручителя, а не до безпосереднього боржника, а отже твердження, що в силу приписів ч. 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк виконання зобов'язання у поручителя за договором поруки настав - є безпідставним. Також, матеріали справи не свідчать, що ПАТ «Кредитпромбанк» звертався до боржника за кредитним договором - ТОВ «Торговий дім «ГРЛ» з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим у позичальника виникає обов'язок по сплаті за договором поруки.
Крім того, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції в ухвалі фактично ухилився, в порушення вимог ст.ст. 4-2, 4-7, ст.ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, від надання правового аналізу та докладного розгляду по суті вимог ПАТ «Кредитпромбанк», оскільки, оскаржувана ухвала господарського суду за результатами попереднього засідання не містить правової оцінки змісту кредитних договорів та договору поруки №04/69/П 08/07-ПЛТ від 22.08.2007 року з урахуванням додаткових угод до нього на розмір основного зобов'язання, про які йдеться в мотивувальній частині ухвали суду, а також не встановлені документи та докази, які підтверджують розмір основного зобов'язання боржника перед банком саме на суму 351326011,53 грн.
Не розглянув суд та не встановив підстави, причини та період виникнення кредиторських вимог ПАТ «Кредитпромбанк», не з'ясував, чи мали місце обставини, на які посилаються банк у своїй заяві, та якими доказами підтверджуються вимоги у визнаній судом сумі.
Колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою договір поруки є похідним від основного договору, тому пред'явлення банком вимоги до поручителя про стягнення заборгованості, що виникла у боржника (позичальника) за кредитним договором, є можливим за умови неприпинення основного зобов'язання та доведення його існування належними доказами у справі.
Згідно з частиною 1 статті 33, частиною 2 статті 34 та частиною 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
ПАТ «Кредитпромбанк» не обґрунтовано заявлені ним кредиторські вимоги належними доказами, а ті докази які містяться в матеріалах справи носять суперечливий характер і не можуть прийматися до уваги. Зокрема в матеріалах справи містяться копії повідомлень-вимог, які направлялися ПАТ «Кредитпромбанк» на адресу позичальника - ТОВ «Торговий дім «ГРЛ» про сплату заборгованості. При цьому у вказаних вимогах зазначається, що прострочена заборгованість за кредитом: - « 0,00 грн., 0,00 дол. США, 0,00 Євро».
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи вимоги ПАТ «Кредитпромбанк», не звернув увагу на вищевикладені обставини справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, правову природу вимог вказаного кредитора, що призвело до невірного застосування норм матеріального права, неправомірного визнання кредиторських вимог і включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, ухвала господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року в частині задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк» на суму 351326011,53 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів першої черги підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову ПАТ «Кредитпромбанк» у визнанні вищевказаних кредиторських вимогах.
Щодо результатів розгляду місцевим господарським судом скарги на дії розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Телешуна Ю.В., усунення розпорядника майна арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних лами» та призначення розпорядником майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Сиротенка О.О. (п. 3 та п. 4 резолютивної частини ухвали) колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2013р. ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся до господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. (т.6, а.с. 1-2).
Приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надають право сторонам та учасникам провадження у справі про банкрутство звертатися до суду зі скаргами на дії або бездіяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Зі змісту скарги ПАТ «Кредитпромбанк» вбачається, що доводи скаржника зводяться до його незгоди у визнанні і включенні кредиторських вимог до відповідної черговості. Однак, такі доводи не можуть бути підставою для визнання дій розпорядника майна неналежними.
Відповідно до частин 5-6 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий зобов'язаний:
- здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;
- вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів;
- аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках;
- в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
- повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.
При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Частиною 19 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на розпорядника майна, зокрема, покладаються обов'язки по вжиттю заходів для захисту майна боржника; аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках; виявлення ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що за час процедури розпорядження майном боржника арбітражним керуючим Телешуном Ю.В. з дня його призначення неналежно виконував своїх зобов'язання у процедурі розпорядження майном боржника. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази виявлення майна боржника з метою вжиття заходів для захисту майна боржника, а тальки 07.10.2013 року було надано клопотання про витребування від боржника документів фінансово-господарської діяльності підприємства.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що ПАТ «Кредитпромбанк» не обґрунтував свою скаргу на дії ліквідатора, а також не підтвердив її доказами.
Так, з матеріалів справи вбачається, що після здійсненої публікації розпорядник майна Телешун Ю.В. разом з боржника розглянув заявлені кредиторські вимоги. За результатами розгляду кредиторам були направлені відповідні повідомлення, копії яких містяться в матеріалах справи. Розпорядником складено реєстр вимог кредиторів, який надано до суду для розгляду в попереднє засідання. Також, з матеріалів справи вбачається, що розпорядник майна неодноразово звертався до боржника з вимогою надати інформацію та документи щодо фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, розпорядник майна звертався до господарського суду Полтавської області з клопотанням про витребування у боржника документів. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що вказане клопотання було призначено до розгляду і розглянуто по суті.
Керівник боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп» надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що будівлі та споруди заводу опломбовані печатками ПАТ «Кредитпромбанк» і вони знаходяться під охороною ПП «Сармати». Для проведення інвентаризації майна заводу необхідний доступ до приміщень, в яких безпосередньо зберігається майно заводу. Однак, доступ до приміщень представниками охоронного агентства не надається, оскільки вони не мають права знімати пломби ПАТ «Кредитпромбанк». Станом на даний час відомостей про те, чи надано ПАТ «Кредитпромбанк» право доступу до приміщень в матеріалах справи не містяться.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що здійснення ліквідаційної процедури боржника належним чином та у строки залежить не тільки від сумлінних та розумних дій розпорядника майна, а й від інших учасників провадження у справі про банкрутство. Покладення відповідальності тільки на одного розпорядника майна за затягування процедури розпорядження майна, а також за несвоєчасність проведення інвентаризації, фінансового аналізу підприємства та інше - є невірним.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що така дія, як заміна розпорядника майна навпаки може призводити до затягування процедури розпорядження майна, адже новому розпоряднику майна необхідно буде ознайомитися з матеріалами справи та встановити які дії йому необхідно вчинити, що потребує додаткового часу.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що арбітражним керуючим Телешуном Ю.В. належним чином виконувалися повноваження розпорядника майна і підстави для задоволення скарги, а в подальшому його усунення від обов'язків - були відсутні. Отже, ухвала господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року по справі №18/1355/12 в частині задоволення скарги ПАТ «Кредитпромбанк» на дії розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. і усунення його від виконання обов'язків розпорядника майна боржника, а також призначення розпорядником майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Сиротенка О.О. скасувати. У вказаній частині слід прийняти нове судове рішення, яким в задоволені скарги ПАТ «Кредитпромбанк» м.Київ на дії розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. - відмовити.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, через що ухвала господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року по справі №18/1355/12 підлягає частковому скасуванню.
У апеляційних скаргах Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві та Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп» просило суд скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року тільки в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ТОВ «Полтавський газовий завод», ПАТ «Кредитпромбанк», а також в частині задоволення скарги на дії розпорядника майна боржника, усунення розпорядника майна арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних лами» та призначення розпорядником майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Сиротенка О.О., а в іншій частині оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржувалася ухвала господарського суду Полтавської області від 10.10.2013р. лише в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ТОВ «Полтавський газовий завод», ПАТ «Кредитпромбанк», а також в частині задоволення скарги на дії розпорядника майна боржника, усунення розпорядника майна арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних лами» та призначення розпорядником майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Сиротенка О.О., а в інших частинах ухвала не оскаржувалася, а апеляційний перегляд не здійснювався, підстави для залишення ухвали господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року по справі №18/1355/12 без змін - відсутні. Таким чином, апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп» підлягають частковому задоволенню.
Натомість апеляційна скарга арбітражного керуючого Сиротенко О.О. задоволенню не підлягає у зв'язку із її юридичною та фактичною необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 91, 101, 102 п. 2 ч.1 ст. 103, п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп» задовольнити частково.
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сиротенко Олександра Олександровича залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2013 року у справі №18/1355/12 скасувати в частині задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк» на суму 351326011,53 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів першої черги (підпункт 6) та в частині задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м.Київ на дії розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Телешуна Ю.В., усунення його від виконання обов'язків розпорядника майна боржника і призначення розпорядником майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича (пункти 3 та 4).
Прийняти в цих частинах нове судове рішення.
Відмовити Публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» у визнанні кредиторських вимог на суму 351326011,53 грн. та включенні їх до реєстру вимог кредиторів першої черги.
В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» м.Київ на дії розпорядника майна ТОВ «Завод газорозрядних ламп» арбітражного керуючого Телешуна Ю.В. - відмовити.
Справу №18/1355/12 передати на розгляд господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2014 року.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Шевель О.В.
