ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2017 р. Справа № 5015/2298/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Желік М.Б.
суддів Костів Т.С.
Марко Р.І.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н від 23.08.2017 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.08.2017р.
у справі № 5015/2298/11
за заявою: Приватного підприємства "Реліквія" (79053, м. Львів, вул. В.Великого, 71/76; код ЄДРПОУ 31291589)
про банкрутство,
за участю представників:
від скаржника: ОСОБА_3
від ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції": Лойфер А.Е.
від заявника (боржника): не з'явився.
Учасникам процесу роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. За клопотанням ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» та ОСОБА_2 здійснюється технічна фіксація судового процесу.
У судовому засіданні 25.10.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського Львівської області від 08.08.2017 року у справі №5015/2298/11 (суддя Артимович В.М.) у задоволенні заяви керуючого санацією Марка А.Т. про затвердження мирової угоди від 09.03.2017 р. за № 5015/2298/11-К/55 відмовлено (п.1).
Розгляд справи відкладено на 13.09.17 р. о 15:00 год. (п.2).
Зобов'язано керуючого санацією - арбітражного керуючого Марка А.Т.:
- надати суду звіт про оцінку всіх майнових активів боржника станом на 01.07.2017 р.;
- надати суду звіт про виконану роботу за весь період діяльності із підтверджуючими документами;
- щомісячно подавати суду звіт про виконану роботу в процедурі санації ПП "Реліквія";
- повідомити всіх кредиторів про місце, дату та час судового засідання;
- представити суду докази повідомлення кредиторів про місце, дату та час судового засідання (п.3).
Участь у судовому засіданні керуючого санацією визнано обов'язковою (п.4).
Копію ухвали надіслати кредиторам, представники яких не були присутні в судовому засіданні та ТБ "НАША" (п.5).
Не погоджуючись з ухвалою господарського Львівської області від 08.08.2017 року у справі №5015/2298/11, кредитор ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу (вх.№01-05/4183/17 від 05.09.2017 року). Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не з'ясовувався порядок укладення мирової угоди, а перевірка на відповідність умов мирової угоди чинному законодавству зводилась до формального покликання на ст.203 Цивільного кодексу України. Тому просить скасувати ухвалу від 08.08.2017 року та скерувати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Желік М.Б., члени колегії - суддя Костів Т.С., суддя Марко Р.І.
Ухвалою суду від 06.09.2017 року розгляд апеляційної скарги призначено на 27.09.2017 року. Ухвалою суду від 27.09.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.10.2017 року.
26.09.2017 року на електронну адресу суду від ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Оригінал вказаного клопотання подано через канцелярію суду 27.09.2017 року.
26.09.2017 року на електронну адресу суду від ТзОВ "Софтсерв" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Оригінал вказаного клопотання подано через канцелярію суду 26.09.2017 року.
27.09.2017 року через канцелярію суду представником ПП «Владар плюс» подано клопотання про здійснення розгляду справи без його участі, а також зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги.
27.09.2017 року через канцелярію суду подано клопотання представником апелянта про долучення до матеріалів справи судової практики.
У судовому засіданні 25.10.2017 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу скасувати. Присутній представник ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи учасники процесу повідомлялись належним чином. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутніх представників.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Ухвалою суду від 27.04.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Реліквія".
Ухвалою суду від 15.06.2011 року введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Марка А.Т.
Ухвалою від 20.12.2012 р. введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Марка А.Т.
09.03.2017 року арбітражним керуючим Марко А.Т. подано заяву про затвердження мирової угоди, до якої долучено мирову угоду, протокол засідання комітету кредиторів від 09.03.2017 року, список кредиторів у справі №5015/2298/11.
Як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів № 26 від 09.03.2017 р., на якому присутні ПП «Владар Плюс», ТзДВ «Львівська фірма «Взуття», ОСОБА_2, кредитори вирішили укласти мирову угоду у справі №5015/2298/11 та доручити голові комітету кредиторів ПП «Реліквія» ОСОБА_6 підписати мирову угоду від імені кредиторів, зобов'язати керуючого санацією ПП «Реліквія» Марко А.Т. подати до господарського суду Львівської області заяву про затвердження мирової угоди у даній справі про банкрутство ПП «Реліквія».
Подана суду мирова угода підписана від боржника керуючим санацією Марком А.Т. та від кредиторів ОСОБА_6, схвалена комітетом кредиторів ПП «Реліквія».
11.07.2017 року ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" подав заперечення проти затвердження мирової угоди, оскільки умови мирової угоди є вкрай невигідними для інших кредиторів і спрямовані на ухилення боржника від погашення кредиторських вимог.
11.07.2017 року ПП «Зорепад-Люкс» подав заяву про відмову у затвердженні мирової угоди, оскільки остання не передбачає погашення кредиторської заборгованості перед ПП «Зорепад-Люкс».
04.08.2017 року ТзОВ «Софтсерв» подав заперечення проти затвердження мирової угоди з тих підстав, що умови мирової угоди є вкрай невигідні для кредиторів, які не входять до складу комітету кредиторів; зміст угоди суперечить засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності; положення про прощення 98% боргів вказує на ухилення від відповідальності боржника.
Відповідно до п.1-1 перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Відповідно, у даній справі застосуванню підлягають положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 року.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.
Ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.
До заяви про затвердження мирової угоди додаються:
текст мирової угоди;
протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди;
список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номеру (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;
зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;
письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.
Про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди.
Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.
Господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі:
порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;
якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
Про відмову у затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.
З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.
Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.
Протягом п'яти днів з дня затвердження господарським судом мирової угоди керуючий санацією або ліквідатор повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника.
Винесення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди з іншими умовами.
Згідно з п.2.6 мирової угоди загальна сума кредиторських вимог складає 18 119 522,39 коп. Як зазначено в п.2.7 мирової угоди, боржником здійснено погашення вимог кредиторів першої і другої черг на суму 662 192,22 грн. у повному обсязі. Згідно з п.2.8 мирової угоди сторони визнали, що на момент укладення угоди непогашеними є вимоги кредиторів четвертої черги в сумі 17 195 873,94 грн. та шостої черги в сумі 261 496,23 грн.
Відповідно до п. 3.5.2 мирової угоди сторони домовились, що сума зобов'язань боржника перед кредиторами четвертої черги, що складає 17 195 873,94 грн. погашається наступним чином: 2% від суми, що становить 343 917,48 грн. сплачуються боржником шляхом зарахування відповідних грошових коштів на розрахункові рахунки кредиторів, пропорційно сумі кредиторських вимог; 98 % від суми, що становить 16 851 956,46 грн. підлягають прощенню (списанню) боржнику відповідно до даної мирової угоди сторін.
До вимог четвертої черги, вказаних в п. 2.8.1 мирової угоди, застосовується відстрочка терміном на 36 місяців та розстрочка 60 місяців після затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду та набрання нею законної сили. Виплати здійснюються згідно графіку відповідно до додатку № 3 до мирової угоди (п. 3.5.3 мирової угоди).
Сторони також домовились, що сума зобов'язань боржника перед кредиторами шостої черги, що складає 261 496,23 грн. погашається в повному обсязі в строк 10-ти днів з моменту погашення вимог четвертої черги із врахуванням п. 2.8.2 та 3.5.3-3.5.4 даної мирової угоди (п.3.6.2 мирової угоди).
Згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.
Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги. (ч.3 ст.36).
Проте, як вбачається зі змісту запропонованої мирової угоди, передбачається прощення значної суми заборгованості боржника - 16 851 956,46 грн., що становить 98% від непогашеної заборгованості, і лише 2% заборгованості (343 917,48 грн.) підлягає відстрочці та розстрочці.
Крім цього, як правильно зазначив місцевий суд, керуючим санації не надано доказів погашення всіх вимог першої та другої черг. Також керуючий санацією звертався до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи з метою надання звіту про оцінку всіх майнових активів боржника, що свідчить про незавершення всіх дій щодо визначення майнового стану боржника та його дійсної можливості погашення заборгованості.
Виходячи зі змісту ст.ст. 4, 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Проаналізувавши подану суду на затвердження мирову угоду, місцевий суд зробив висновки щодо відсутності підстав для затвердження мирової угоди на відповідних умовах, адже такі умови не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі висновки законними і такими, що відповідають обставинам справи.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає. Вимоги апелянта щодо скасування ухвали не обгрунтовані, не підтверджені належними і достатніми доказами, а також не спростовують висновків суду щодо відмови у затвердженні мирової угоди. Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції відмовлено саме в затвердженні мирової угоди, а не виключно в задоволенні заяви арбітражного керуючого про затвердження мирової угоди від 09.03.2017 року, також не спростовують прийнятого судом рішення та не підтверджують допущення порушення закону. Більше того, згідно з резолютивною частиною оскаржуваної ухвали судом відмовлено у «задоволенні заяви керуючого санацією Марка А.Т. про затвердження мирової угоди від 09.03.2017 р. за № 5015/2298/11-К/55», тому твердження апелянта є безпідставними.
У відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Львівської області від 08.08.2017 року є законною та скасуванню не підлягає.
Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н від 23.08.2017 року залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 08.08.2017р. у справі № 5015/2298/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 30.10.2017 року.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Костів Т.С.
суддя Марко Р.І.
