ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"14" травня 2019 р.
м. Одеса
Справа № 7/17-2087-2011
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.
При секретарі судового засідання Касьяновій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 від 02.05.2019р. за вх.№3-327/19 на дії старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Юрія Дмитровича по виконанню мирової угоди на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 05.04.2016р. по справі №7/17-2087-2011 про банкрутство Кредитної спілки „Перше кредитне товариство", 65020, Україна, м. Одеса, вул. Базарна, 104, код ЄДРПОУ 23212644.
за участю представників сторін:
від суб`єкта оскарження: Державний виконавець Виговський Ю.Д. (посвідчення).
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2016р. затверджена мирова угода у справі № 7/17-2087-2011 між Комітетом Кредиторів та Боржником за позовом про визнання банкрутом КС „ Перше Кредитне Товариство". Ухвала набрала законної сили в день її прийняття.
У зв`язку із невиконанням умов мирової угоди 01.04.2019р. до Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Поздняковим С.В. була надіслана заява про прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження.
23.04.2019р. Поздняковим С.В . було отримано Повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання №11739 від 11.04.2019р., посилаючись на те, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, що виключає можливість прийняття виконавчого документа до виконання.
02.05.2019р. до Господарського суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Виговського Ю.Д., в якій скаржник просить суд визнати дії старшого державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Ю.Д. неправомірними; зобов`язати старшого державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Ю.Д. прийняти до виконання виконавчий документ, а саме ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2016р. у справі №7/17-2087-2011 про затвердження мирової угоди між комітетом кредиторів КС «Перше Кредитне Товариство» та боржником, винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання ухвали суду.
В обгрунтування скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що державний виконавець у порушення норм закону повернув ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2016р. у справі №7/17-2087-2011 про затвердження мирової угоди із зазначенням про те, що виконання зазначеної ухвали не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, що виключає можливість прийняття виконавчого документу до виконання. Також скаржник посилається на те, що державним виконавцем в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» винесено не постанову, як передбачено ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», а повідомлення про повернення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2019р. прийнято скаргу ОСОБА_1 (зареєстрована 02.05.2019р. за вх.№3-327/19) на дії старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Юрія Дмитровича в порядку ст.339 ГПК України по справі №7/17-2087-2011 до розгляду.
13.05.2019р. до суду від Начальника Другого Приморського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області надійшло заперечення на скаргу, в якому зазначено, що державним виконавцем винесено повідомлення про повернення в порядку п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ухвалою суду від 05.04.2016р. по справі №7/17-2087-2011 встановлено та узгоджено лише строки і порядок погашення заборгованості за мировою угодою та відсутні заходи примусового виконання рішень визначених ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим вважабть скаргу ОСОБА_3 необгрунтованою, а дії державного виконавця такими, що проведені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).
Стосовно тверджень скаржника про те, що ухвала ухвала суду від 05.04.2016р. по справі №7/17-2087-2011 є виконавчим документом який передбачає заходи примусового виконання, суд зазначає наступне.
Ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 79 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. Мирова угода повинна містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов`язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім того, мирова угода може містити умови щодо: виконання зобов`язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.
Ч. 5 ст. 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами цієї мирової угоди.
Згідно ч. 6 ст. 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.
Тобто, умови мирової угоди виконуються боржником добровільно, без виконавчих документів.
Разом з цим, суд повідомляє, що наслідки невиконання умов мирової угоди визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Так, відповідно до ч. 6 ст. 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода може бути розірвана в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів в межах провадження у справі про банкрутство.
Ч. 9 ст. 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
З системного аналізу вказаних норм ГПК України та Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що пред`явлення вимог кредиторів внаслідок невиконання умов мирової угоди у справах про банкрутство можливе лише у випадку відкриття провадження в іншій справі про банкрутство цього боржника за заявою іншого кредитора, який не приймав участі в даній справі.
Таким чином, законодавство про банкрутство не передбачає примусове виконання ухвал про затвердження мирової угоди у справах про банкрутство на відміну від справ позовного провадження, ухвали по яким є виконавчими документами і повинні відповідати вимогам ст. 193 ГПК України та ч.1,2 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження".
Стосовно тверджень скаржника про те, що державний виконавець повинен був винести постанову про повернення виконавчого документа, а не повідомлення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.
Таким чином, враховуючи здійснені господарським судом висновки стосовно того, що чинним законодавством України не передбачено примусове виконання ухвал про затвердження мирової угоди у справах про банкрутство, державним виконавцем правомірно винесено повідомлення про повернення на підставі ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 , визнання дій старшого державного виконавця Другого Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Виговського Ю.Д. неправомірними відсутні. Крім того, відсутні підстави для задоволення скарги в частині зобов`язання старшого державного виконавця Другого Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Виговського Ю.Д. прийняти до виконання виконавчий документ, а саме ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2016р. по справі №7/17-2087-201, оскільки зазначена вимога є похідною.
Керуючись ст.ст. 234, 340-344 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця (вх.№3-327/19 від 02.05.2019р.) - відмовити.
Копію ухвали надіслати: ОСОБА_1 . ( АДРЕСА_1 ), Другий Приморський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58), Кредитна спілка «Перше кредитне товариство» (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 104).
Повний текст ухвали складено та підписано 20.05.2019р. згідно ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення згідно ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів згідно ст. 256 ГПК України.
Суддя В.Д. Найфлейш
