КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2021 року місто Київ.
Справа 758/6080/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1016/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Желепи О.В.,
суддів: Олійника В.І., Кулікової С.В.
секретар судового засідання Міщенко Н.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року,( у складі судді Васильченка О.В., інформація про дату складення повного тексту відсутня)
в справі за клопотанням юридичної особи, зареєстрованої за законодавством Королівства Саудівська Аравія, - Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) (National Air Services (NAS Holding)) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24.08.2016 року та 27.09.2018 року
у справі за позовом National Air Services (NAS Holding) до Creditrade LLP та Windrose Aviation Company Limited, в частині боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна Компанія «Роза Вітрів» (Windrose Aviation Company Limited),-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року стягувач - юридична особа, зареєстрована за законодавством Королівства Саудівська Аравія, - Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) (National Air Services (NAS Holding)) звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про визнання рішення Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24.08.2016 року та 27.09.2018 року у справі за позовом National Air Services (NASHolding) до Creditrade LLP та Windrose Aviation Company Limited в частині боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна Компанія «Роза Вітрів» (Windrose Aviation Company Limited), що зареєстроване за адресою: м.Київ, вул. Волоська, 50/38, офіс 134.
Клопотання обґрунтоване тим, що 7 травня 2009 року Нешинал Еар Сервісіс (National Air Services (NAS Holding)) - юридична особа, зареєстрована за законодавством Королівства Саудівська Аравія, з однієї сторони, та з іншої сторони - Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) - юридична особа, зареєстрована за законодавством Англії та Уельсу, і Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited), зареєстроване за законодавством України, уклали угоду.
У зв`язку з невиконанням угоди Нешинал Еар Сервісіс (National Air Services (NASHolding)) у 2014 році звернувся до Високого Суду Правосуддя (Англія та Уельс) з позовом до Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited), , який був задоволений 24 серпня 2016 року . На підставі вказаного рішення в подальшому іноземним судом видавались Накази, до яких вносились зміни.
Посилаючись на те, що рішення боржником ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited) не виконане, стягувач Нешинал Еар Сервісіс (National Air Services (NAS Holding)) звернувся до суду з даним клопотанням в якому просив:
Визнати рішеня Високого Суду Правосуддя (Відділення Королівської Лави, Комерційний суд) (Англія та Уельс) від 24 серпня 2016 року у справі № 2014 FOLIO 602 за позовом Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) [National Air Services (NAS Holding)] до Кредітрейд ЕлЕлПі [Creditrade LLP] та товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів", відповідно до якого Кредітрейд ЕлЕлПі [Creditrade LLP] та товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" зобов`язані сплатити оренду на користь Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) [National Air Services (NAS Holding)] за період з лютого до квітня 2013 року в повному обсязі.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання зміненого наказу Високого Суду Правосуддя (Відділення Королівської Лави, Комерційний суд) (Англія та Уельс) від 27 вересня 2018 року у справі № 2014 FOLIO 602 за позовом Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) [National Air Services (NAS Holding)] до Кредітрейд ЕлЕлПі [Creditrade LLP] та товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" на користь Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) [National Air Services (NAS Holding)]:
1 071 621,37 доларів CHLA (один мільйон сімдесят одна тисяча шістсот двадцять один долар тридцять сім центів);
відсотків від суми рішення 1 071 621,37 доларів CHLA за період з 24 серпня 2016 року до моменту виконання рішення у розмірі 8% річних;
150 000 фунтів стерлінгів (сто п`ятдесят тисяч фунтів стерлінгів) за юридичні витрати, пов`язані з судовим розглядом справи № 2014 FOLIO 602.
Видати виконавчий лист про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів", адреса: 04071, м. Київ, вулиця Волоська, будинок 50/38, офіс 134, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32657656, на користь Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) [National Air Services (NAS Holding)], юридична особа, яка зареєстрована за законодавством Королівства Саудівська Аравія, адреса: Королівство Саудівська Аравія, м. Ер-Ріяд, район АльРабі, Абі Бакр сіддік роуд, буд. 8081, блок 6 [ Unit 6, bldg. 8081, Abi Bakr siddiq road, AlRabie area, Riyadh, the Kingdom of Saudi Arabia ], ідентифікаційний код 1010189201 :
1 071 621,37 доларів США (один мільйон сімдесят одна тисяча шістсот двадцять один долар тридцять сім центів);
відсотків від суми рішення 1 071 621,37 доларів США за період з 24 серпня 2016 року до моменту виконання рішення у розмірі 8% річних;
150 000 фунтів стерлінгів (сто п`ятдесят тисяч фунтів стерлінгів) за юридичні витрати, пов`язані з судовим розглядом справи № 2014 FOLIO602.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року клопотання юридичної особи, зареєстрованої за законодавством Королівства Саудівська Аравія, - Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) (National Air Services (NAS Holding)) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24.08.2016 року та 27.09.2018 року у справі за позовом National Air Services (NAS Holding) до Creditrade LLP та Windrose Aviation Company Limited - задоволено.
Визнано в Україні та надано дозвілна примусове виконання на території України рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу від 24.08.2016 року та 27.09.2018 року в частині стягнення з ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited) грошових сум, а саме:
«Стягнуто з ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited) на користь Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) (National Air Services (NAS Holding):
- 30 603 684,57 гривень (тридцять мільйонів шістсот три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні п`ятдесят сім копійок) як еквівалент 1 071 621,37 доларів CШA;
- 8 % річних від суми 1 071 621,37 доларів CШA за період з 24 серпня 2016 року до моменту виконання даного рішення;
- 5 711 520,00 гривень (п`ять мільйонів сімсот одинадцять тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 копійок) як еквівалент 150 000 фунтів стерлінгів за юридичні виграти, пов`язані з судовим розглядом справи № 2014 FOLIO 602.
На підставі даної ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення суду, в разі набрання нею законної сили, видати виконавчий лист, який пред`явити до виконання до органу виконавчої служби за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited).
Не погодившись з такою ухвалою суду 21 грудня 2020 року ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» подало дві ідентичні апеляційні скарги, в якій просили її скасувати, та повернути клопотання заявнику.
Вказує на те, що суд першої інстанції не вірно застосовав норми матеріального права, зокрема ч.І ст.192, ч.2 ст.258 ЦК України, та порушив норми процесуального права, зокрема, ст.263 ЦПК України, що напряму суперечить висновкам Верховного Суду в аналогічних правовідносинах та норми п.п.2,3 ч.З, ч.5 ст.466 ЦПК України.
Суд розглянув справу без участі представника боржника, яким було подано клопотання про відкладення розгляду справи, через зайнятість адвоката боржника під час розгляду іншої справи, яке безпідставно не було задоволено судом, що є порушенням процесуальних норм та не узгоджується з практикою європейського суду.
Окрім того, скаржник вказує, що звертав увагу суду першої інстанції на невідповідність поданого клопотання та документів, доданих до нього, вимогам статті 466 ЦПК України, але суд безпідставно не повернув клопотання заявникові, а прийняв його до розгляду. Клопотання подане неналежною особою, так як, строк довіреності представника, який подавав клопотання закінчився 25.07.2020р. Іншої довіреності в матеріалах справи не має.
Крім того, з копії Довіреності від 25.07.2018 року, виданої Нешинал Еар Сервісіс (НАС Холдінг) своїм повіреним, в тому числі п. Волковецькому Д.С., не вбачається, що вона видана таким особам, саме як адвокатам.Також, в ній не зазначено конкретно судові інстанції, в яких представники мають право представляти інтереси довірителя.
19 січня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника Нешинал Еар Сервіс (НАС Холдінг) (National Air Services (NAS Holding)) , обгрунтований тим, що суд першої інстанції недопустив порушення норм матеріального та процесуального права в частині правильності оформлення довіреності представників стягувача , правомірно розглянув подане клопотання без участі представника боржника, який не з`явився до суду без поважних причин, а також подане ними клопотання повністю відповідало вимогам ст. 466 ЦПК України.
25 січня 2021 року та 26 січня 2021 року надішли ідентичні пояснення ТОВ «АК «Роза Вітрів» , в якому зазначено, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.462, 466 ЦПК України визнав та надав дозвіл на примусове виконання Наказу 27.09.2018 року про внесення зміни найменування Позивача, який не є рішенням іноземного суду, яке підлягає визнанню та примусовому виконанню в Україні.
Окремо заначено, що в порушення ст.466 ЦПК України до матеріалів справи не надано оригіналів свідоцтв, які б підтверджували що рішення іноземного суду набули законної сили. Також, звертає увагу на некоректний переклад судових документів, адже слово «Order» перекладається саме як наказ, а не як рішення. Однак, стягувачем надано однакові переклади назв різних судових документів: Judagment та Order перекладені однаково як «Рішення», що не є вірним.
В сдуовому засіданні апеляційного суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив задовольнити подану апеляційну скаргу.
Представник Нешинал Еар Сервіс (НАС Холдінг) (National Air Services (NAS Holding)) заперечив щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та, просив залишити її без задоволення а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року без змін, оскільки дане судове рішення постановлено з дотриманням процесуального законодавства та норм права, яке регулює дані правовідносини.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважав встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи убачається, що 24 серпня 2016 року Високий Суд Правосуддя (Англія та Уельс) виніс остаточне рішення у справі за позовом Нешинал Еар Сервісіс (National Air Services (NAS Holding)) до Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited), яким встановив відповідальність боржників перед стягувачем, не конкретизуючи розмір відшкодування, що підлягає сплаті на користь стягувача, а саме:
"138. Загальний результат полягає в тому, що відповідачі не повинні сплачувати оренду за період з листопада 2012 року по січень 2013 року, але повинні сплатити оренду за період з лютого по квітень 2013 року в повному обсязі.
139. Тепер сторони можуть підрахувати різницю між ними, і я заслухаю їх щодо будь-яких пов`язаних питань. Я вдячний обом сторонам за їх допомогу" (т.1, а.с. 25-76).
Рішення Високого Суду Правосуддя (Англія та Уельс) від 24.08.2016 набрало законної сили, що підтверджується копією Свідоцтва від 13 листопада 2018 року (а.с.77-132).
12 травня 2017 року на підставі рішення від 24.08.2016 Високий Суд Правосуддя (Англія та Уельс) постановив наказ, яким визначив розмір відшкодування, що підлягає сплаті компанією Кредітрейд ЕлЕлПі (Creditrade LLP) та ТОВ "Авіаційна Компанія "Роза Вітрів" (Windrose Aviation Company Limited) на користь Стягувача Нешинал Еар Сервісіс (National Air Services (NAS Holding)):
"1. рішення на користь Позивача на суму 1,071,621.37 доларів США;
2. Відповідачі зобов 'язані сплатити відсотки від суми рішення за період з 24 серпня 2016 року до дати сплати у розмірі 8% річних відповідно до розділу 17 Закону "Про судові рішення" 1838 року. Станом на 12 травня 2017 року загальна сума нарахованих відсотків становить 61,302.61 доларів США;
3. Відповідачі зобов 'язані сплатити 80% витрат Позивача на провадження, які за відсутності згоди підлягають детальній оцінці;
4. Відповідачі зобов`язані сплатити Позивачеві 150,000 фунтів стерлінгів у рахунок витрат відповідно до пункту 3 вище до 16:00 13 червня 2017 року; та
5. жодного наказу про витрати щодо засідання 12 травня 2017 року (т.1, а.с. 133-151).
На підставі наказу від 12 травня 2017 року Високий Суд Правосуддя (Англія та Уельс) постановив наказ від 21 серпня 2018 року, який забезпечив визнання та виконання рішення в Україні. В наказі від 21 серпня 2018 року Високий Суд Правосуддя (Англія та Уельс) додатково підтвердив, що:
"Відповідачі зобов`язані (солідарно) сплатити позивачу суму в розмірі 1,071,621.37 доларів США та відсотки від суми рішення за період з 24 серпня 2016 року до дати сплати у розмірі 8% річних відповідно до розділу 17 Закону "Про судові рішення" 1838 року." (т.1, а.с.140-145).
У зв`язку з невірно зазначеною назвою стягувача у наказі від 21 серпня 2018 року, Високий Суд Правосуддя (Англія та Уельс) постановив змінений наказ від 27 вересня 2018 року, змінивши найменування стягувача.
Зміненим наказом від 27 вересня 2018 року постановлено: "На підставі Наказу Почесного пана Судді Блера [Justice Blair] від 12 травня 2017 року, яким винесено наказ про: « 1. рішення на користь Позивача на суму 1,071,621.37 доларів США;
2. Відповідачі зобов 'язані сплатити відсотки від суми рішення за період з 24 серпня 2016 року до дати сплати у розмірі 8% річних відповідно до розділу 17 Закону "Про судові рішення" 1838 року. Станом на 12 травня 2017 року загальна сума нарахованих відсотків становить 61,302.61 доларів США;
3. Відповідачі зобов`язані сплатити 80% витрат Позивача на провадження, які за відсутності згоди підлягають детальній оцінці;
4. Відповідачі зобов 'язані сплатити Позивачеві 150,000 фунтів стерлінгів у рахунок витрат відповідно до пункту 3 вище до 16:00 13 червня 2017року; та
5. жодного наказу про витрати щодо засідання 12 травня 2017 року; та зобов`язання не виконано»,вирішено що Відповідачі зобов`язані (солідарно) сплатити позивачу суму в розмірі 1,071,621.37 доларів США та відсотки від суми рішення за період з 24 серпня 2016 року до дати сплати у розмірі 8% річних відповідно до розділу 17 Закону "Про судові рішення" 1838року." (а.с. 146-151).
Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що Рішення Високого Суду Правосуддя (Англія та Уельс) від 27.09.2018 набрало законної сили, що підтверджується копією свідоцтва від 13 листопада 2018 року (а.с.152-161).
Рішення Високого Суду Правосуддя (Англія та Уельс) від 24 серпня 2016 року не виконане, строк пред`явлення його до виконання не закінчився, підстав передбачених ст. 468 ЦП України для відмови в задоволенні клопотання не встанволено.
Перевіряючи доводи поданих апеляційних скарг, щодо порушення норм процесуального права, колегія суддів визнає їх частково обгрунтованими, виходить з наступного.
Так, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду клопотання без учясті представника боржника.
З матеріалів справи вбачається та апеляційним судом встановлено, що єдиним представником ТОВ «АК «Роза Вітрів» в суді першої інстанції був адвокат Оплачко В.А., який до Подільського районного суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду клопотання заявника, призначеного на 02.12.2020р., на іншу дату.
Клопотання було мотивоване тим, що в цей самий день, 02.12.2020р., адвокат ТОВ «АК «Роза Вітрів» мав взяти участь в якості представника відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні Київського апеляційного суду у справі №363/669/17 за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства Київська-лісова науково-дослідна станція до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування земельної ділянки (Ухвала Київського апеляційного суду від 16.10.2020р., роздруківка з офіційного сайту Київського апеляційного суду та докази повноважень Оплачка В.О. , як представника відповідача, були надані разом з клопотанням).
В клопотанні про перенесення розгляду справи вказувалось, що зазначена справа №363/669/17 вже неодноразово розглядалась судами, її розгляд триває з 2017 року. При цьому в судових засіданнях беруть участь одночасно близько 10 осіб - представників всіх сторін у справі, включаючи представника прокуратури та вказаних органів місцевого самоврядування та державних установ.
З огляду на викладене, представник ТОВ «АК «Роза Вітрів» просив вважати поважними причини його неявки до Подільського районного суду м. Києва у судове засідання 02.12.2020р. у цій справі, при цьому, категорично заперечив проти розгляду справи без його участі.
Відповідно до п.п.11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво у судах відповідно до п.З ч.І ст.131-1 та ст.131-2 Конституції України здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із п.2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави, коли наявна перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною 3 ст.467 ЦПК України передбачено, що за заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.
Крім того, відповідно ч.5 ст.467 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.
В аспекті вимог ч.ч.З, 5 ст.467 ЦПК України для вирішення питання про можливість відкладення розгляду клопотання про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду необхідно встановити поважність обставин, якими особа обгрунтовує неможливість взяти участь у судовому розгляді, та необхідність його відкладення.
В даному випадку, суд не встановив чи є поважною в даному випадку така причина, як участь представника ТОВ «АК «Роза Вітрів» в іншому засіданні, в суді більш високої інстанції, в якому приймає участь одночасно близько 10 представників учасників такої справи, в тому числі представники правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування іншого міста.
Крім того, з аналізу норми ч.5 ст.467 ЦПК України вбачається, що порушення стороною питання про перенесення розгляду судового засідання саме з розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, (а не будь-яких інших заяв та клопотань, передбачених ЦПК України), є перешкодою для розгляду такого клопотання.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ в таких ситуаціях: розгляд справи без захисника, який не може бути присутнім на судовому засіданні з поважних причин, зокрема участі в іншій судовій справі, є порушенням ст.6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (справа «Вартая проти Грузії» (заява № 10978/06).
Доводи представника стягувача, щодо того, що в грудні 2020 року суд не вперше розглядав клопотання боржника про відкладення розгляду справи, правового значення не мають, оскільки спеціальні процесуальні норми, якими врегульовано саме питання розгляду клопотань про визнання рішень іноземних судів, не містять заборони подавати клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин в будь-яке судове засідання до завершення розгляду. При цьому , суд мав би обгрунтувати, чому він визнав не поважною причину не явки до суду представника боржника в судове засіданні 02 грудня 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що розгляд клопотання відбувся з порушенням прав боржника.
На стадії апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження також доводи скарги, щодо порушення судом першої інстанції ст. 466 ЦПК України .
Апеляційним судом встанволено, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 466 ЦПК України прийняв до розгляду клопотання, яке не було належним чином оформлено, а задовольнивши його, вийшов за межі вимог, які стягувач поставив перед судом в поданому клопотанні.
ст. 466 ЦПК України передбачено вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:
1) ім`я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;
2) ім`я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
3) мотиви подання клопотання.
2. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
4. Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Так апеляційним судом встановлено, що в клопотанні заявник не просив надати дозвіл на виконання рішення Високого Суду Правосуддя (Відділення Королівської Лави, Комерційний суд) (Англія та Уельс) від 24 серпня 2016 року , яке є основним рішенням і всі подальші накази, які заявник долучив до свого клопотання, але які також не просив визнати та надати дозвлі на їх виконанняя, свідчать про те, що вони видавались на підставі попереднього рішення.
Так основна сума боргу, яку суд зазначив до стягнення визначена наказом від 17 травня 2017 року, в якому зазначено , що він видається на підставі основного рішення.
Цим же наказом встановлено, що боржник зобов`язаний сплатити 150,000 фунтів стерлінгів витрат відповідно до пункту 3 вище 16: 13 червня 2017 року
На підставі наказу від 12 травня 2017 року Високий Суд Правосуддя (Англія та Уельс) постановив наказ від 21 серпня 2018 року. В наказі від 21 серпня 2018 року Високий Суд Правосуддя (Англія та Уельс) додатково підтвердив, що:
"Відповідачі зобов`язані (солідарно) сплатити позивачу суму в розмірі 1,071,621.37 доларів США та відсотки від суми рішення за період з 24 серпня 2016 року до дати сплати у розмірі 8% річних відповідно до розділу 17 Закону "Про судові рішення" 1838 року." (т.1, а.с.140-145).
Також на а.с. 150-151 міститься наказ, який змінений на підставі наказу від 27 вересня 2018 році, в якому змінена назва позивача та в якому заначено, що він видається на підставі наказу від 12 травня 2017 року і в кінці цього наказу стоїть дата від 21 серпня 2018 року.
Як вбачається з поданого заявником клопотання, останній просив суд визнати в України перше рішення і основне від 24 серпня 2016 року і надати дозвіл на примусове виконання наказу від 27 вересня 2018 року, та видати на підставі нього виконавчий лист.
Зі змісту офіційного перекладу, усіх долучених до клопотання доказів, колегія суддів не встановила наявність наказу від 27 вересня 2018 року.
З долученого свідоцтва, вбачається, що 27 вересня 2018 року іноземний суд за заявою позивача, лише змінював назву позивача, оскільки до цього часу назва позивача в судових документах була зазначена не коректно.
Тобто, судом встановлено, що дозвіл на виконання на території України, а також видача виконавчого листа, можлива в разі визнання та надання дозволу на виконання основного рішення, зі змінами внесеними вищеперерахованими наказами.
Разом з тим, в поданому клопотанні позивач просив надати дозвіл на виконання лише наказу від 27 вересня 2018 року, який до клопотання долучений не був. Посилання представника заявника, на те, що наказом від 27 вересня 2018 року є додаток на а.с. 150 тому першого, колегія суддів не приймає, так як з перекладу українською мовою з вказаного документу неможлдиво встановити, що він є наказом від 27 вересня 2018 року. В документі лише зазначено, що до нього внесено зміни на підставі п. 4 наказу від 27 вересня 2018 року. До клопотання не долучено наказ від 27 вересня 2018 року, який би містив пункт чотири.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами боржника, що 27 вересня 2018 року, було внесено лише зміни до назви позивача, а тому, такий наказ є процесуальним і відповідно в ньому не зазначено про стягнення будь-яких сум, що могли б бути вказані у виконавчому листі.
Ч. 1 ст. 376 ЦПК України, передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи те, що заявник не просив у клопотанні надати дозвіл на виконання основного та первинного рішення від 24 серпня 2016 року, на підставі якого в подальшому була визначена до стянення основна сума боргу, колегія суддів позбавлена можливості ухвалити нове судове рішення за поданим до суду першої інстанції клопотанням.
Враховуючи не відповідність вимог клопотання , викладених в його резолютивній частині та доданих до нього документів, які підлягають визнанню та на підставі яких має видаватись в Україні виконавчвіий лист, з огляду на зміст ст. 466 ЦПК України, суд першої інстанції повинен був не приймати подане клопотання до розгляду та повернути його з відповідними роз`ясненнями.
Вказані недоліки поданого клопотання не можуть бути усунуті на стадії апеляційного розгляду, який відповдіно до ст. 367 ЦПК України відбувається в межах вимог заявлених в районному суді.
Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на те, що питання прийняття до розгляду клопотання про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду віднесено до компетенції суду першої інстанції, колегія суддів не може прийняти рішення про яке просить скаржник в апеляційній скарзі, а саме: повернути клопотання заявнику.
Керуючись ст. 379 ЦПК України апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу частково та вважає за необхідне скасувати ухвалу суду та передати справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
Керуючись ст. 367, 374, 376, 379, 381, 382, 466, 467 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року скасувати справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 26 березня 2021 року.
Головуючий суддя :
Судді:
