Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 травня 2022 року
у справі № 904/5314/20
Господарська юрисдикція
Щодо правової природи винагороди за користування кредитом за погодженою позичальником та банком у договорі формулою
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 20.05.2021 у справі № 904/5748/18
від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою господарського суду відкрито провадження за заявою АТ КБ "ПриватБанк" у справі № 904/5314/20 про банкрутство ТОВ "Товариство освіти ім. М.С. Грушевського" та серед іншого визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 18 679 814,88 грн.
До господарського суду надійшла заява АТ КБ "ПриватБанк" з додатковими конкурсними вимогами до боржника на загальну суму 867 579 338,92 грн.
Ухвалою господарського суду визнано додаткові конкурсні грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Товариство освіти ім. М.С. Грушевського" в сумі: 133 180 000,00 грн. Додаткові конкурсні грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Товариство освіти ім. М.С. Грушевського" в сумі 542 522 277,78 грн - відхилено. Ухвала місцевого господарського суду в частині відхилених грошових вимог до боржника мотивована тим, що винагорода за користування кредитом за формулою, яка міститься в кредитних договорах та залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки. Крім того, зазначена в договорах формула має значну кількість змінних величин, з яких неможливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту. Формула нарахування винагороди, також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки, що не відповідає ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України. У даному випадку, формула, по якій нарахована винагорода, передбачає її розрахунок з урахуванням і процентів, і різниці між сплаченими і несплаченими коштами. До того ж, сума винагороди за користування кредитом значна та договором не визначено, за які саме послуги банку встановлена винагорода, оскільки кредитним договором передбачено, що саме за користування кредитом боржник вже сплачує річні відсотки.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду змінено та визнано додаткові грошові вимоги щодо заборгованості з винагороди за кредитними договорами, оскільки кредитні договори та додаткові угоди до них є чинними і не визнані недійсними у встановленому законом порядку, в тому числі ті їхні положення, за якими позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом за встановленою формулою.
КГС ВС зазначену постанову залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Сторони (банк та позичальник) погодили умови договору щодо сплати винагороди та встановили відповідні зобов`язання з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства.
Незгода позичальника з умовою договору про нарахування та сплату винагороди, на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання додаткових угод до договору, не є підставою для визначення умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, в тому числі і під час розгляду заяв про грошові вимоги до боржника, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.
ВИСНОВКИ: вирішуючи питання щодо правової природи винагороди за користування кредитом за погодженою позичальником та банком у договорі формулою, Верховний Суд дійшов висновку, що винагорода банку за надані послуги має компенсаційний характер і її призначення полягає у тому, щоб покрити витрати банку, понесені ним у зв`язку з наданням кредиту. Це є безперечно дохід банку від проведення своєї банківської діяльності і поняття винагороди банку відсутнє у договірному законодавстві, внаслідок чого правова природа такої винагороди залежить від індивідуальної правової регламентації кожного банку.
Отже, передбачену кредитним договором винагороду за користування кредитом не можна ототожнювати із змінюваною процентною ставкою, що визначена ст. 1056-1 ЦК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура банкрутства, порушення кредитного зобов'язання, правовідносини з банками, безспірний борг, порушення грошового зобов'язання
