Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 червня 2021 року
у справі № 240/4936/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо права прокурора на звернення до суду в інтересах держави у сфері дотримання процедури надання надр у користування
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, обласної ради, за участю третіх осіб: Державного підприємства «Головинський кар'єр», Державної служби геології та надр України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по області, ТОВ «Граніт Блексі», у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ);
- визнати протиправним та скасувати рішення обласної ради «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Граніт Блексі».
Рішенням окружного адміністративного суду позов прокурора задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано, адміністративний позов прокурора залишено без розгляду.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване, проте не на представництво інтересів суспільства в цілому.
Прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
Здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді: по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону № 1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.
У цій справі прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» порушенням, на його думку, порядку розгляду ДКЗ матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ та відсутністю органу, який наділений повноваженнями щодо оскарження до суду протоколів, складених за результатами таких розглядів. Прокурор покликається також на відсутність органу, до повноважень якого віднесено нагляд за законністю рішень місцевих (обласних) рад. Разом з тим зазначив, що Державне підприємство «Головинський кар`єр» як єдиний користувач надрами Головинського родовища лабрадоритів, до складу якого входить і північна ділянка, через прийняття протиправного протоколу ДКЗ України №4153 втрачає основні робочі ресурси. Відтак, незаконне відчуження частини родовища шляхом його поділу вплине на права та обов`язки цього державного підприємства.
ДКЗ підзвітна та підконтрольна у своїй діяльності Держгеонадрам, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та у свою чергу діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
У відповідності ж з приписами частини першої статті 64 Кодексу України про надра спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.
При цьому частиною третьою статті 64 Кодексу України про надра визначено, що позивачі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.
Отже, положення статті 64 Кодексу України про надра вказують на наявність у зазначених у цій статті суб`єктів владних повноважень можливості реалізації функцій захисту інтересів держави, про які йде мова у позовній заяві прокурора.
ВИСНОВКИ: з урахуванням мети за завдань адміністративного судочинства спори, спрямовані на захист інтересів держави, які виникають в процедурі отримання зацікавленою особою відповідного дозволу на користування надрами, можуть бути розв'язані в межах існуючих адміністративних (судових) процедур, які можуть бути ініційовані суб'єктами владних повноважень, наведеними у статті 64 Кодексу України про надра, а також Кабінетом Міністрів України, яким належать функції захисту інтересів держави, про які йдеться у позовній заяві прокурора.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з позовом «в інтересах держави» прокурор фактично виступає на захист інтересів господарюючого суб`єкта, при цьому будь-яких доводів щодо неможливості останнього звернутись до суду за захистом порушеного права прокурор не наводить.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: гірничі відносини, повноваження прокурора, порушення екологічного законодавства, повноваження ЦОВВ, компетенція КМУ, право на судовий захист, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, процесуальне представництво
