Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 жовтня 2023 року
у справі № 608/1733/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо неконкретності пред'явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.366 КК України та виправдано на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад даного кримінального правопорушення.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Стаття 373 КПК України передбачає, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було.
Згідно із диспозицією ч. 1 ст. 366 КК України кримінальна відповідальність настає в разі вчинення однієї з альтернативних дій: а) складання неправдивого офіційного документу; б) видача неправдивого офіційного документа; в) внесення до офіційного документа неправдивих відомостей; г) інше підроблення офіційного документа.
Кожна із наведених у диспозиції дій є самостійною, тому вчинення будь-якої із них, тягне за собою склад злочину, передбачений ч.1 ст.366 КК України (службове підроблення).
Складання неправдивих офіційних документів означає повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.
Внесення до документів неправдивих відомостей - це внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності.
ВИСНОВКИ: відповідно до обвинувального акта, обвинувачений обвинувачувався у вчиненні двох самостійних дій - складання неправдивого офіційного документа та одночасно внесення до офіційного, тобто до справжнього документа, неправдивих відомостей. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного переконання про те, що пред`явлене обвинувачення є неконкретним тому, що кожна з інкримінованих обвинуваченому дій є альтернативною та взаємовиключною.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: службові злочини, вимоги до пред’явлення обвинувачення, об'єктивна сторона службового підроблення
