Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 грудня 2025 року
у справі № 990/53/26
Кримінальна юрисдикція
Щодо ознаки, за якої зловживання службовим становищем можна відмежувати від інших порушень, допущених у ході виконання повноважень
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за частинами 1, 2 ст. 364 КК України та виправдано.
Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для кримінального провадження, та залишив поза увагою доводи прокурора про те, що в матеріалах кримінального провадження наявна достатня сукупність доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 364 КК України, що за умови їх належного дослідження, повністю підтверджують його вину у вчиненні вказаних вище злочинів, зокрема прокурор зазначив про порушення суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при ухваленні своїх рішень про відсутність підстав для накладання штрафу за порушення ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_8 законодавства про працю, а ФОП ОСОБА_9 з причин неможливості проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
Чинне законодавство України про працю не передбачає пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, з урахуванням виду і розміру встановленого порушення, факту його усунення тощо.
Також необхідно зауважити, що виконання припису про усунення виявлених порушень підтверджує факт визнання відповідного порушення трудового законодавства, відображеного в акті перевірки.
Апеляційному суду в межах цього кримінального провадження для з`ясування наявності порушень суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства під час ухвалення рішень про відсутність підстав для накладання штрафу на ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_8 за недотримання законодавства про працю, а ФОП ОСОБА_9 з причин неможливості проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування належить зважати на те, що застосування суб`єктами господарювання найманої оплачуваної праці можливе тільки в межах трудового законодавства шляхом укладення трудового договору і обов`язок щодо належного оформлення трудових правовідносин покладається на особу, яка бажає залучити найманих працівників. Залучення найманих працівників до постійної оплачуваної праці в межах певної професії на підставі цивільно-правових договорів має ознаки приховування існування реальних трудових правовідносин, що відповідно до ст. 265 КЗпП України є підставою для притягнення винної особи до відповідальності.
Також цьому суду під час ухвалення законного й обґрунтованого рішення доцільно мати на увазі, що юридичні особи і фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори замість трудових, позбавляють їх основних прав і гарантій, встановлених Конституцією (статті 43-46) та законами України, а саме: на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, на щорічні й додаткові оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади тощо.
Не є зловживанням владою чи службовим становищем помилкове вчинення дій службовою особою, яке спричинило одержання неправомірної вигоди третіми особами.
Таке помилкове діяння не характеризуватиметься умисною формою вини, яка вочевидь є обов'язковою для складу зловживання.
Суб'єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою - одержання будь - якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.
ВИСНОВКИ: наявність у службової особи мети отримати неправомірну вигоду та/або її зацікавленість в отриманні такої вигоди іншою особою є ознакою, яка дозволяє відмежувати зловживання службовим становищем від інших порушень, допущених у ході виконання повноважень, і яка запобігає можливості притягнення до кримінальної відповідальності лише за прийняття рішення або вчинення дій, правомірність яких може бути поставлена під сумнів або навіть скасовано в ході подальших юридичних процедур.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: службові злочини, порушення трудового законодавства, відповідальність службових осіб
