Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 травня 2024 року
у справі № 204/2070/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, де пред'явлено обвинувачення за викрадення майна з автомобіля за ч. 3 ст. 185 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Апеляційний суд ухвалою залишив без змін вирок місцевого суду.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 185 КК України передбачено відповідальність за таємне викрадення чужого майна. Кваліфікуючою ознакою, що передбачена ч. 3 цієї норми, є, зокрема, крадіжка, поєднана з проникненням у сховище.
Відповідно до сталої судової практики під поняттям «сховище» необхідно розуміти певні місця чи ділянки території, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які обладнані огорожею чи технічними засобами або забезпечені іншою охороною: пересувні автолавки, рефрижератори, контейнери, сейфи та інші сховища.
Сховище - це завжди певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охоронця, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння до них сторонніх осіб.
Тобто до сховища (незалежно від ознаки стаціонарності) мають бути віднесені місця чи ділянки, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають властиві для цього конструктивні ознаки, що забезпечують охорону від доступу до них сторонніх осіб.
За встановлених судами попередніх інстанцій обставин ОСОБА_7 вчинив замах на крадіжку належного потерпілому майна із салону автомобіля через відчинені (не замкнені на замок) двері, тобто за відсутності пристосувань чи засобів охорони, зокрема технічних, які об'єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб. Зважаючи на це та сталу судову практику, зокрема в наведених вище постановах Верховного Суду, висновок апеляційного суду про наявність у діях ОСОБА_7 кваліфікуючої ознаки вчинення замаху на крадіжку «проникнення у сховище» є передчасним.
ВИСНОВКИ: в кожному конкретному кримінальному провадженні, де пред'явлено обвинувачення за викрадення майна з автомобіля, яке включає кваліфікуючу ознаку «проникнення у сховище» (ч. 3 ст. 185 КК України), належить установити об'єктивні обставини, які дозволяють ідентифікувати відповідний автомобіль як «сховище». Ці обставини, з огляду на положення статей 91-94 КПК України, підлягають обов'язковому доказуванню, а зібрані та надані суду докази відповідній оцінці. Салони та/або багажні відділення автомобілів можуть бути віднесені за своїми ознаками до поняття «сховище», виходячи з їх конструктивних особливостей, наявності пристосувань чи засобів охорони, у тому числі технічних, які об`єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, а також інших ознак, які дозволяють ідентифікувати вказані місця як такі, що мають, крім іншого, призначення для постійного або тимчасового зберігання майна (тобто є сховищем).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кваліфікований склад крадіжки, злочини проти власності, ознаки сховища
