Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 серпня 2024 року
у справі № 688/580/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо наслідків, передбачених ч. 2 ст. 239 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.239 КК України, оскільки його вина не доведена належними й допустимими доказами, та виправдано.
Апеляційним судом вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 скасовано та ухвалено новий вирок. Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки без позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною у сфері поводження з відходами. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_8 звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
ОЦІНКА СУДУ
Об`єктивна ж сторона злочину за ч. 2 ст. 239 КК України передбачає порушення спеціальних правил стосовно раціонального і науково обґрунтованого використання земель, що виражається в забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами або іншими матеріалами, шкідливими для життя і здоров`я людей або довкілля. Злочин може бути вчинений як способом активної дії, так і бездіяльності.
За диспозицією ч. 1 ст. 239 КК України кримінально караними визначено два окремих діяння, а саме забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля. При цьому положеннями частини другої цієї статті Кодексу передбачається відповідальність за ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки.
За змістом касаційних доводів, на думку захисника, тяжкі наслідки мають полягати у заподіянні шкоди тільки довкіллю та людині, що характеризується підвищеною небезпекою для всього живого. Однак, тяжкі наслідки також можуть виявлятися і у вартісному вираженні шкоди, заподіяної довкіллю.
ВИСНОВКИ: наслідками, передбаченими положеннями ч. 2 ст. 239 КК України, які можуть бути інкриміновані особі, мають бути наслідки, які перебувають у причинному зв'язку з діяннями, відповідальність за вчинення яких передбачена диспозицією частини першої цієї статті Кодексу, тобто з забрудненням або псуванням земель.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: екологічні злочини, порушення законодавства про довкілля, відповідальність за забруднення земель
