Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 березня 2025 року
у справі № 208/2509/22[2]
Кримінальна юрисдикція
Щодо моменту встановлення обґрунтованості підозри під час затримання
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.
Апеляційний суд ухвалою залишив без змін вирок суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Затримання є комплексною слідчою (розшуковою) дією, яка включає в себе як безпосереднє фізичне обмеження у можливості пересування затриманої особи, так і обшук затриманого й процесуальні дії - повідомлення захисника з центру надання правової допомоги, близького родича затриманого, тощо.
Понад те, протокол затримання ОСОБА_8 свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог КПК - обшук затриманого проводився у присутності понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_15, що вони підтвердили у судовому засіданні, процесуальні права ОСОБА_8 на повідомлення захисника та близького родича були реалізовані, заяв та зауважень до протоколу від ОСОБА_8 не надходило.
ВИСНОВКИ: закон не ставить перед поліцейським вимоги вже в момент затримання переконатися поза розумним сумнівом у тому, що особа, яку він підозрює у вчиненні злочину, насправді його вчинила. Для цього існують наступні стадії кримінального провадження, під час яких обґрунтованість підозри може бути підтверджена або спростована.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура затримання, запобіжні заходи, заходи забезпечення кримінального провадження
