Правова позиція
Касаційного кримінального кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 квітня 2025 року
у справі № 367/5417/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_5 визнано невинуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК, та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу цього кримінального правопорушення.
Оскарженою ухвалою апеляційного суду зазначений вирок залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
За даними висновку експерта за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи експертною комісією ДУ «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України», яке є найвищою експертною установою у системі закладів судово-медичної експертизи, неявка ОСОБА_10 на рекомендовану ОСОБА_5 консультацію 01 жовтня 2015 року з результатами аналізів ХГЛ у динаміці позбавила лікаря-гінеколога можливості встановлення правильного діагнозу та подальшого проведення корекції лікування та ведення пацієнтки. Для встановлення правильного діагнозу лікар - гінеколог повинен призначити повторне визначення рівня хоріонічного гонадотропіну та повторний огляд жінки, що в даному випадку і було зроблено. Саме неявка пацієнтки на повторний огляд не дозволила лікарю - гінекологу встановити правильний діагноз та призначити відповідне лікування. Підстав, передбачених ст. 87 КПК, для визнання зазначеного висновку недопустимим доказом, не вбачається. Комісія не виявила даних, які б свідчили про неналежне надання медичної допомоги. Тому попередні висновки експертів №21/к від 15 травня 2018 року, №65/к від 27 червня 2017 року та №44/к від 05 жовтня 2016 року щодо визначення наявності у ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень судово - медична експертна комісія ДУ «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України» визнала необґрунтованими та не підтвердженими об`єктивними медичними даними.
За таких обставин суди попередніх інстанцій, з якими погоджується також колегія суддів касаційного суду, дійшли цілком підставного висновку, що через неявку потерпілої ОСОБА_10 на призначену лікарем чергову консультацію 01 жовтня 2015 року обвинувачена ОСОБА_5 не мала можливості виконати свої обов`язки належним чином.
ВИСНОВКИ: диспозиція ч. 1 ст. 140 КК має бланкетний характер, у кожному конкретному випадку має встановлюватися, які саме професійні обов'язки покладались на винну особу і які з цих обов`язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином, а також вимоги яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) порушено винним.
Неналежне виконання професійних обов`язків вчиняється внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення. Якщо медичний працівник не мав можливості виконати свої обов'язки належним чином, то кримінальна відповідальність не настає.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти життя, злочини проти здоров'я, відповідальність медичних працівників
