Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 липня 2025 року
у справі № 910/5902/18
Господарська юрисдикція
Щодо підстави, за наявності якої податковий борг боржника не може вважатися безнадійним
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі про банкрутство ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" до господарського суду надійшла заява Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ГУ ДФС, кредитор) правонаступником якого є ДПС, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання кредиторських вимог до боржника на загальну суму 9 262 802,79 грн.
Ухвалою господарського суду, зокрема, визнано кредитором боржника ГУ ДПС, як відокремлений підрозділ ДПС в розмірі 639,26 грн. - вимоги третьої черги; відмовлено у визнанні кредиторських вимог ГУ ДПС, як відокремленого підрозділу ДПС в розмірі 9 262 802,79 грн.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду в частині розгляду заяви Головного управління Державної податкової служби з грошовими вимогами до боржника залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Податковим законодавством встановлено спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, який застосовується імперативно (в силу закону), на відміну від визначеної статтею 256 ЦК України позовної давності, наслідки спливу якої застосовуються лише за заявою сторони спору згідно частини 3 статті 267 ЦК України.
Якщо протягом зазначеного строку (1095 днів) контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1. ст. 102 ПК України).
Водночас, у другому реченні пункту 102.4 статті 102 ПК України законодавець сформулював виключення із загального правила застосування строку давності для стягнення податкового боргу, а саме вказав, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
ВИСНОВКИ: за наявності судового рішення про стягнення суми податкового боргу презюмується, що контролюючий орган нарахував та ініціював стягнення цього податкового боргу до закінчення строків давності, передбачених пунктами 102.1, 102.4 статті 102 ПК України, а тривале невиконання боржником відповідного судового рішення не може бути підставою для звільнення його від обов'язку сплатити присуджену до стягнення суму боргу, відтак такий податковий борг не може вважатися безнадійним, адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення платежу або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кредиторські вимоги, вимоги податкового органу, порядок стягнення податкового боргу
