Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 червня 2025 року
у справі № 639/5940/21[2]
Кримінальна юрисдикція
Щодо умови, коли відмова від повторення посягання після вчинення закінченого замаху не є добровільною
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції в частині перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК на ч. 1 ст. 121 КК і призначеного покарання, та ухвалив новий вирок, за яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
ОЦІНКА СУДУ
У разі, якщо під час замаху на злочин винний спрямовує свою волю і дії на запобігання настанню суспільно небезпечного наслідку, може мати місце добровільна відмова від вчинення злочину, якою є остаточне припинення особою за своєю власною волею замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
Проте на стадії закінченого замаху на вбивство добровільна відмова можлива лише в тих випадках, коли між вчиненим діянням і ймовірним настанням суспільно небезпечних наслідків є певний проміжок часу, коли особа контролює розвиток причинного зв'язку, може втрутитися в його перебіг і перешкодити настанню суспільно небезпечного наслідку, відвернути його настання своїми діями. В такому випадку не виключається відповідальність за фактично заподіяну шкоду.
ВИСНОВКИ: не є добровільною відмовою відмова від повторення посягання після вчинення закінченого замаху, коли винна особа зробила все, що в конкретній обстановці вважала за необхідне для вчинення кримінального правопорушення, проте певний наслідок не настав із причин, які не залежать від її волі, як в цьому провадженні, де засуджений не здійснював повторення посягання після вчинення закінченого замаху.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти життя, злочини проти здоров'я, правила кваліфікації злочинів, незакінчений злочин, спрямованість умислу винного
