Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 травня 2025 року
у справі № 755/11035/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо відмінності відповідальності держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, від відповідальності особи, визнаної безпосередньо винною у вчиненні кримінального правопорушення
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ст. 110 ч. 3 КК України на строк 12 років; за ст. 27 ч. 4, ст. 111 ч. 1 КК України (епізод про перехід на бік ворога) на строк 12 років; за ст. 27 ч. 3, ст. 113 КК України на строк 13 років; за ст. 28 ч. 2, ст. 437 ч. 1 КК України на строк 12 років; за ст. 28 ч. 2, ст. 437 ч. 2 КК України на строк 15 років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Цим же вироком ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 111 ч. 1 КК України (епізод підривної діяльності і суміжний) та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що це кримінальне правопорушення вчинене ним.
Задоволено цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави Україна в особі Кабінету Міністрів України 1 080 352 000 000 грн у рахунок відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави Україна вартість експертних досліджень у сумі 5 557, 92 грн.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Це кримінальне провадження як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду здійснювалося за відсутності обвинуваченого («in absentia») в порядку спеціального досудового та судового провадження.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ст. 128 ч. 1 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до положень ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Під цивільно-правовою відповідальністю розуміють невигідні наслідки майнового характеру, що настають для осіб, які допустили цивільні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність завжди має майновий характер. Вона може виступати у формі відшкодування збитків, сплати штрафу, пені, неустойки, втрати завдатку.
Згідно зі ст. 48 ч. 2 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтею 1172 ЦК України передбачено відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою. Частиною 1 цієї статті визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Стаття 1174 ЦК України визначає відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Частиною першою цієї статті передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
ВИСНОВКИ: відповідальність держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, має іншу юридичну природу, ніж відповідальність особи, визнаної безпосередньо винною у вчиненні кримінального правопорушення. Вона ґрунтується на принципі відповідальності держави за дії чи бездіяльність її органів або посадових осіб під час виконання владних повноважень.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: завдана злочином шкода, злочини проти основ національної безпеки, злочини проти миру
