Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 лютого 2026 року
у справі № 161/9349/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності такої обов'язкової умови для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 436-2 КК України як розповсюдження інформації саме невизначеному колу осіб
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 436-2 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч. 3 ст. 436-2 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Керуючись ст. 55 КК призначено ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах та органах державної влади України на строк 3 роки.
Відповідно до ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Крім того, на підставі ст. 54 КК ОСОБА_6 позбавлена військового звання - «майор».
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 436-2 КК настає у разі виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Частина 3 ст. 436-2 КК передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації
ВИСНОВКИ: положення ст. 436-2 КК не містять такої обов'язкової умови для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 436-2 КК, як розповсюдження інформації саме невизначеному колу осіб, а об`єктивна сторона даного кримінального правопорушення передбачає встановлення самого факту виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії, а також глорифікації її учасників виявленого зовні у відповідній поведінці особи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кримінальні правопорушення проти миру, кримінальні правопорушення проти безпеки людства, кримінальні правопорушення проти міжнародного правопорядку
